|
Єлизаветград (село)
Єлизаветгра́д (рос. Елизаветград) — село (в минулому селище) у складі Табунського району Алтайського краю, Росія. Входить до складу Лебединської сільської ради. ГеографіяСело розташоване в межах Кулундинської рівнини, на південний схід від озера Шошкали[2], на висоті 113 метрів над рівнем моря[3]. Рельєф місцевості — рівнинний, село оточене полями[2]. Поширені темно-каштанові ґрунти[4]. Автомобільними дорогами відстань до адміністративного центру сільського поселення села Лебедино — 12 км, районного центру села Табуни — 54 км, до крайового центру міста Барнаул а — 370 км[5]. КліматКлімат помірний континентальний (згідно класифікації кліматів Кеппена-Гейгера — тип Dfb). Середньорічна температура позитивна і становить + 2,2 °С, середня температура найхолоднішого місяця січня — 16,7 °C, найжаркішого місяця липня + 20,9 °С. Багаторічна норма опадів — 300 мм, найбільша кількість опадів випадає у липні — 52 мм, найменше в лютому та березні — по 13 мм[3] Часовий поясЄлизаветград, як і весь Алтайський край, знаходиться в часовому поясі Омський час. Зсув відносно UTC +6:00. Щодо московського часу часовий пояс має постійний зсув +3 години і позначається в Росії як MSK +3. ІсторіяЗасноване у 1910 у переселенцями з Північного Причорномор'я. До 1917 — католицько-лютеранський селище Златополінської волості Барнаульського повіту Томської губернії[6]. Довгий час село називалася «Прєсноводной» , так як знаходиться на березі озера. Спочатку жителі села будували пластяні — «лугові» будинки («візхауси»). У 1930-х роках почали будувати саманні будинки. Також будували дерев'яні будинки, за деревом їздили в Бор за 150 кілометрів[7]. До революції тут була своя національна школа. У село приїжджав пастор зі Славгорода, литовець за національністю, він вів службу літературною німецькою мовою[7]. У 1926 році була сільрада[6]. У 1929 році багато жителів села виїхало до Америки. У роки колективізації було організовано колгосп «Промінь» (рос. Луч)[6]. В 1937 у багато мешканців села було репресовано. В 1942 багатьох мобілізовано до трудармії, під Ульяновськ, на шахти в Підмосков'ї. У 1945 році в село були привезені репатріанти, які одними з перших поїхали до Німеччини, ще в 1970-х роках[7] НаселенняНаселення — 156 осіб (2010; 308 у 2002[8]). Національний склад (станом на 2002 рік): Джерела
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
,%20Казахстан)/N44-111%20%20%20(без%20рамки)%20%20(-).jpg){kind=link}