Іван VI Антонович
Іва́н VI (рос. Иван VI; 12 (23) серпня 1740, Санкт-Петербург, Російська імперія — 5 (16) липня 1764, Шліссельбург, Російська імперія) — російський імператор з німецької династії Вельфів (1740-1741). Син Антона-Ульріха, герцога Брауншвейг-Вольфенбюттельського, та його дружини Єлизавети Мекленбург-Шверінської (у православ'ї — Анни Леопольдівни), онучки Івана V. Успадкував трон від Анни Іванівни, що була тіткою його матері. Формально був імператором за регентства Ернста-Йоганна фон Бірона, герцога Курляндії і Семигалії, фаворита покійної імператриці (1740), та регентства своєї матері Анни (1741). Усунутий від престолу Єлизаветою Петрівною. Провів решту життя в ув'язненні в Шліссельбурзькій фортеці. Убитий у 23-річному віці. Родовід
Пам'ятьВ офіційних прижиттєвих джерелах згадується як Іван III, оскільки відлік вівся від першого російського царя Івана Грозного. Романови почали претендувати на землі України з 1654 року, а на землі Білорусі з 1655 року, то ж відповідно до України та Білорусі він має зватися Іоанн ІІ. У сучасній російській історіографії, що виводила рід російських правителів від Івана I Калити, названий Іваном VI. Після усунення Івана Антоновича від влади, карбовані від його імені обігові монети, що містять портрет (крім мідних деньги та полушки) було наказано вилучити. Виявлені по закінченні терміну обміну монети із портретом імператора оголошувались фальшивими та конфісковувались. Сім'я
Джерела
Примітки
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Іван VI Антонович
|