Ігрень
Ігрень (Нова Ігрень) — місцевість у східній частині міста Дніпра, над річкою Маячка та лівим берегом річки Самара, до 1977 року — місто. Розташована за 15 км на схід від центра міста. ІсторіяСучасний житловий масив Дніпра, Ігрень, також має назву Нова Ігрень, на відміну від Старої Ігрені на Ігренському острові. Нова Ігрень була заснована біля залізничної станції Одинківка відкритої у листопаді 1873 року, і у 1904 році перейменованої на Ігрень. У 1920-ті роки Нову Ігрень було названо селищем Карло-Марксове (імені Карла Маркса). КсеніївкаПівденно - Західна частина Нової Ігрені має назву Ксеніївка (Ксенівка) від розташованого поблизу зупинного пункту, названого на честь дочки помічника начальника Катерининської залізниці Петра Михайловича Крендовського (1882 - 1929) Ксенії (1915 - 2008)[1]. Це район вулиць Олекси Тихого (до 2023 року - Гвая), Щоглової, Дитинства, Сержанта Литвищенка. Простягається від вулиці Гайової до Самари. Місто ІгреньУ 1959 році селище Карло - Марксове отримало статус міста під назвою Ігрень, до складу якої увійшли райони: Нова Ігрень, Одинківка, Ксеніївка та Рибальське. Місто було підпорядковане Дніпропетровській міській раді . Станом на 1970 рік населення Ігрені складало 22 тис. мешканців. У 1977 році місто Ігрень було включене до Самарського району Дніпропетровська. ІнфраструктураНа території Ігрені розташовані хлібний комбінат, гранітний кар'єр. Переважна більшість населення цієї місцевості працює на підприємствах міста Дніпро, з яким є регулярне транспортне сполучення приміськими електропоїздами й автобусними маршрутами. ДекомунізаціяУ 2015 році на виконання законів про декомунізацію вулицю Анрі Барбюса на Ігрені перейменовано на вулицю героя АТО Євгенія Сердюкова, який загинув під містом Шахтарськ Донецької області влітку 2014 року. Археологічні дослідженняВпродовж ХХ—XXI століть Ігренський півострів досліджували відомі українські археологи Валентин Даниленко, Ірина Ковальова, Володимир Ромашко тощо. Новокам'яна добаІгрень-8 є найвидатнішим поселенням неолітичної Дніпро-Донецької культури, що розташоване у Огрені (Стара Ігрень). Мідна добаУ Ігренському могильнику середньостогівської культури виявлено миску з розписом, етапу Трипільської культури. Розкопки проводив Дмитро Телегін. Заклади освіти
Дніпропетровська обласна психіатрична лікарняСвоє існування заклад розпочинає з 1897 року на землі поміщика Закревського. В роки німецької окупації (1941 - 1943) на території лікарні розташовувався концентраційний табір, що був філією Бухенвальду[2] [3]. Після Другої світової війни у 1973 році на території психіатричної лікарні скульптором В. І. Щедровою та архітектором В. С. Положієм було встановлено пам'ятник жертвам концтабору серед яких були пацієнти (1300 осіб), котрих нацисти знищували на рівні з євреями. Дніпропетровська обласна клінічна багатопрофільна психіатрична лікарня є найбільшою на пострадянському просторі. Територія лікарні займає 50 гектарів і складається з 42 відділень на 2500 ліжок, де окрім психічних розладів лікують неврози, а в дитячому сурдологічному відділенні глухоту у дітей. Заклади культури
ТранспортДо Ігрені є можливість дістатися автобусними маршрутами від вулиці Коцюбинського (центр Дніпра) та залізничного вокзалу приміськими електропоїздами до станції Ігрень та Ксенівка (Синельниківський напрямок). Головні вулиці
Відомі особи
РелігіяУ Ігрені знаходяться наступні сакральні споруди релігійних громад:
Галерея
Примітки
Information related to Ігрень |