Ільницький Юрій Васильович

Ільницький Юрій Васильович
Народився	23 грудня 1924(1924-12-23) Розтока, Чехословацька Республіка
Помер	18 червня 2016(2016-06-18) (91 рік) Ужгород
Громадянство	Чехословаччина→ СРСР→ Україна
Національність	українець
Діяльність	політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

Юрій Васильович Ільницький (нар. 23 грудня 1924(19241223), село Розтока, Чехословаччина, тепер Закарпатська область — 18 червня 2016, місто Ужгород, Україна^[1]) — партійний діяч Української РСР, 1-й секретар Закарпатського обкому КПУ. Член ЦК КПУ у вересні 1961 — лютому 1981 р. Депутат Верховної Ради СРСР 6—10-го скликань.

Народився у родині незаможних верховинських селян. У 12 років залишився без батька і разом з старшими братами Іваном (1916 р.н.) та Михайлом (1917 р.н.) працював у родинному господарстві. У 1938 році вступив до Волівської горожанської школи.

З 1945 року працював рахівником Волівського окружного комітету КП Закарпатської України, де він у 1945 році й вступив до Комуністичної партії. У 1946 р. — слухач Закарпатської обласної радянської партійної школи у Ужгороді.

У 1947—1948 роках — інструктор Волівського (Міжгірського) окружного комітету КП(б)У Закарпатської області.

У грудні 1948 — січні 1950 р. — 2-й секретар Воловецького окружного комітету КП(б)У Закарпатської області. У січні 1950 — вересні 1951 р. — 1-й секретар Воловецького окружного комітету КП(б)У Закарпатської області.

У 1951—1954 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК КПУ в Києві.

З серпня по грудень 1954 року — інспектор ЦК КП України по Вінницькій та Хмельницькій областях.

У грудні (затв.) 1954—1957 роках — секретар Закарпатського обласного комітету КП України.

У 1957—1959 роках — 1-й секретар Ужгородського міського комітету КП України.

У грудні 1959—1962 роках — 2-й секретар Закарпатського обласного комітету КП України.

З 5 лютого 1962 р. по 2 грудня 1980 р. — 1-й секретар Закарпатського обласного комітету КП України. Користувався особистою прихильністю Л. І. Брежнєва.

Обирався делегатом XXII (1961), XXIII (1966), XXIV (1971) і XXV (1976) з'їздів КП України. Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 6-го (1962—1966; член Ради Союзу від Закарпатської області), 7-го (1966—1970); член Ради Національностей від Української РСР), 8-го (1970—1974); член Ради Національностей від Української РСР), 9-го (1974—1979); член Ради Національностей від Української РСР) і 10-го скликань (1979—1984); член Ради Національностей від Української РСР).

Автор мемуарів «Спомини: із прожитого і пережитого».

• два ордени Леніна (1966, 1971)
• орден Трудового Червоного Прапора (1976)
• орден Жовтневої Революції (1973)
• орден «За заслуги» ІІІ-го ст. (2006) — за вагомий особистий внесок в соціально-економічний розвиток регіону, вагомі трудові досягнення і з нагоди Дня Соборності України
• золотий Орден праці (Угорська Народна Республіка)
• орден Румунії
• два ордени Чехословаччини
• медалі
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (14.01.1975)
• почесний громадянин міста Ужгорода (2012)
• подяка Закарпатської обласної ради (2011)

• Юрій Ільницький, Сайт Закарпатської ОР, Процитовано 30.12.2024
• В гостях у багаторічного керівника Закарпаття [Архівовано 26 вересня 2013 у Wayback Machine.]