Імператор Хіґасіяма
Імператор Хіґасія́ма (яп. 東山天皇, ひがしやまてんのう, хіґасіяма тенно; 21 жовтня 1675 — 16 січня 1710) — 113-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 6 травня 1687 — 27 липня 1709[3]. ЖиттєписІмператор Хіґасіяма народився 21 жовтня 1675 року. Він був п'ятим сином Імператора Рейґена. Матір'ю хлопчика була Мацукі Мунеко, донька міністра печатки Мацукі Муненаґи. Новонародженому дали ім'я Асахіто і титул принц Ґо[4]. 1682 року принца проголосили спадкоємцем трону, а наступного року дарували титул Великий син Імператора. Надання цього титулу відбулося вперше за останні 300 років[4][5]. В травні 1687 року принц отримав від батька пост правителя Японії і зійшов на трон під іменем Імператора Хіґасіяма. Після церемонії інтронізації, новий монарх провів стародавній обряд дайдзьое — жертвування Імператорським пращурам та божествам Неба і Землі нових злаків, з молитвою за процвітання і спокій країни. Цей обряд був реставрований за планом його батька з метою відродження авторитету Імператорського двору[4]. Протягом 23-літнього правління Імператора Хіґасіями стосунки між Імператорським двором і сьоґунатом Токуґава були дружніми. Завдяки дозволу сьоґуна Токуґави Йосімуне дохід Імператора було збільшено з 10 тисяч до 30 тисяч коку, а також проведено перебудову Імператорського палацу. 27 липня 1709 року Імператор Хіґасіяма передав престол своєму сину Ясухіто, який прийняв ім'я Імператора Накамікадо. Сам відставний монарх взяв собі титул Верховного Імператора[4]. 16 січня 1710 року Імператор Хіґасіяма помер у 34-річному віці від натуральної віспи[6]. Його поховали в гробниці Цукінова[7], на території монастиря Сенрюдзі в районі Хіґасіяма, в Кіото.[4][8]. Генеалогічне дерево
Примітки
Джерела та літератураІмператор Хіґасіяма // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
|