Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (липень 2024)

Імперські стани (нім. Reichsstände) — суб'єкти Священної Римської імперії, що мали право голосу в рейхстазі. На відміну від інших підданих імперії імперські стани не підкорялися нікому, крім імператора. У соціальному плані імперські стани представляли собою вищу шляхту, вище духівництво і патриціат імперських міст, що утворювали в сукупності найважливішу соціальну базу імперії. У державно-правовому плані представники імперських станів були правителями державних утворень, що становили Священну Римську імперію, і володіли територіальним суверенітетом у своїх володіннях. Поняття «імперський стан» застосовувалося не тільки до правителів імперських світських і духовних князівств і графств, а й до цих державних утворень як таких, оскільки згідно панівної до кінця XVIII століття правової теорії князівства і графства розглядалися як спадкова власність князя.