Інститут Україніки
«Інститу́т Украї́ніки» — міжнародна громадська організація, що досліджує історію культури України. Заснована Олексієм Лазько та Іриною Довгалюк у 2008 році у місті Дніпро. ПрограмаСформувати на регіональному та національному рівнях громадську свідомість, що ґрунтуватиметься на етнопсихологічних і культурних цінностях українського народу. Саме ці цінності мають стати передумовами відродження національної трудової, економічної та політичної етики суспільних відносин. Діяльність організаціїЗавдяки підтримці благодійного фонду Олексія Лазька Інститутом були зібрані історико-культурні матеріали, що знайшли відображення у наступних виданнях:[2]
ПроєктиЄдність у різномаїттіЗбереження культурної, релігійної, національної спадщини українського народу, підтримка культурної самобутності національних общин, що проживають на території України, формування на цій основі правової держави, цивілізованого суспільства.[3][4] Місто та часРоль міст у житті соціуму важко переоцінити, і урбанізаційний процес можна розглядати як своєрідний синонім цивілізаційного поступу. Міста були і є результатом розвитку творчих сил суспільств. Вони завжди були акумуляторами і позитиву, і негативу. Сучасний стан вивчення ролі міст в історії України ще далекий від досконалості. У Придніпров’ї, де, шириться зацікавленість минулим, ще й досі немає жодного міста, чия б історія становила складову частину його іміджу. Ця проблема постає серед найбільш актуальних.[5] Пам’ять: події та персоналіїПроєкт займається персоніфікацією міської історії, яка спрямована не лише на розвиток біографічного жанру, але й на поліпшення історичного клімату міста і посилення ролі історії в його повсякденному бутті. Для кожної людини рідне місто може бути ніби альбом великої родини. Повернення до «сімейних альбомів міст» втрачених фото, вшановуючи тих особистостей, які були несправедливо викреслені з народної пам’яті. Для цього на будинках Дніпропетровська встановлюватимуться меморіальні дошки, що нагадуватимуть жителям міста про тих людей, які зробили вагомий внесок в економічний та духовний розвиток рідного краю.
В рамках проєкту планується встановлення меморіалу міським головам Дніпропетровська різних часів. Коріння міста18 серпня 2007 в рамках проєкту "Коріння міста" на Набережній Заводській було встановлення пам’ятного знаку „Новий Кодак”[13][14] Дніпропетровськ — космічна столицяДніпропетровськ гідно пишається іменами М. Янгеля, О. Макарова, С. Корольова. Завдяки їхнім розробкам та науково-виробничим колективам у жорстко поляризованому ХХ столітті тривалий час зберігався паритет двох різних ідеологічних систем – СРСР та США, і, таким чином, вдалося уникнути третьої світової війни. Ім’я Дніпропетровська навіки пов’язане з діяльністю таких підприємств як КБ «Південне», завод «Південмаш», НІЇТМ, НДІ «Орбіта», де, по суті створювався ракетно-ядерний щит СРСР. Історія космічної галузі, безумовно, важлива сторінка не лише в новітній історії міста, а і в історії держави. Видатні люди ДніпропетровськаІнститут Україніки збирає енциклопедичні данні про видатних людей міста Дніпропетровськ Села УкраїниУкраїна - аграрна держава, її формування проходило під впливом процесів, які відбувалися у селах. З переходом до індустріального суспільства в Україні роль міст значно зростає. Але на нашу думку село зостається осередком збереження національної традиції, шанування родини та зв’язок поколінь , яке має великий вплив на формування українського менталітету. [15] Проєкт ПошукІнститут у межах проєкту «Пошук» веде дослідження, які охоплюють проблему зародження цивілізації у Придніпров’ї, а також розвитку подій у Надпоріжжі – місцевості, де розташований сучасний Дніпропетровськ, та пошук древніх історичних пам’яток.[16] Документальне кіноСтворення відеофільмів про визначні події та особистості в історії і культурі України - головна мета цього проєкту.[17] Опір в УкраїніДослідження повстань та опору в Україні є головним завданням цього проєкту. Це явище має неоднозначний характер та походження. Навіть у формах його реалізації є багато того, що суперечить етнічним характеристикам українців.ХХ ст. [18] Кладовища УкраїниВажко, мабуть, знайти більш давню проблему в історії людства ніж споконвічне «Бути чи не бути». Зрозуміло, що межа між життям і смертю дуже мінлива, але ідучи із життя, людина не зникає безслідно. [19] Джерела
Примітки
|