Активні заходиАктивні заходи (рос. активные мероприятия) — дії прихованого або обманного характеру, що здійснювалися з метою здійснення завдань радянської зовнішньої політики[джерело?]. Їх метою був вплив на закордонну громадську думку, а також на дії окремих осіб, державних і громадських організацій. Такі заходи здійснювала Служба А Першого Головного управління КДБ, який працював у тісному контакті з Міжнародним відділом ЦК КПРС. У широкому сенсі слова під активними заходами розумілися «заходи щодо створення агентурних позицій в таборі противника і його оточенні, веденню оперативних ігор з противником, з дезінформації, компрометації та розкладання сил противника, виведенню на територію СРСР осіб, що становлять оперативний інтерес, з метою отримування розвідувальної інформації і т. д.» Для здійснення активних заходів застосовувалися такі методи:
ПротидіяМіжвідомча робоча група з активних заходівМіжвідомча робоча група з активних заходів (англ. Active Measures Working Group) була створена адміністрацією Президента США Рональда Рейгана в 1981 році. Робоча група була спочатку підпорядкована Державному департаменту а згодом — Інформаційним агентством (англ. United States Information Agency, USIA)[1][2]. Група була створена з ініціативи працівників Державного департаменту з метою ефективнішої протидії радянській пропаганді[2]. Також існують припущення, що робоча група була створена, оскільки фахівці ЦРУ з радянських активних заходів прагнули отримати можливість відкрито поширювати свої знаходки з більшим авторитетом, аніж це могло зробити саме ЦРУ[2]. Першим секретарем робочої групи був заступник державного секретаря Деніс Кукс (англ. Dennis Kux). До її складу входили представники ЦРУ, ФБР, міністерства оборони, агентства з роззброєння та контролем за обігом зброї, військової розвідки, міністерства юстиції, та інші[1]. У своїх дослідженнях робоча група не охопила всього спектру активних заходів. Натомість вона зосередила увагу на протидії радянській дезінформації[1][2]. Робоча група з активних заходів розробила механізми, завдяки яким відстеження радянської дезінформації стала міжвідомчою роботою з протидії дезінформації, а не справою одного лише ЦРУ[2]. За час свого існування робоча група підготувала та оприлюднила низку відкритих доповідей. Див. такожПримітки
Джерела
Посилання
|