Александров Микола Михайлович
Мико́ла Миха́йлович Алекса́ндров (1 січня 1906, село Середка (Маслогостіци) Псковської губернії, тепер Псковського району Псковської області, Російська Федерація — 20 квітня 1964, місто Київ) — радянський військовий діяч, генерал-полковник (27.04.1962). Член ЦК КПУ в 1952—1964 роках. Депутат Верховної ради СРСР 4—5-го скликань (у 1954—1962 роках). БіографіяНародився 1906 року в селянській родині. Росіянин. Член ВКП(б) з 1926 року. До 1932 року працював на комсомольській, радянській, партійній роботі. З 1932 року в Робітничо-селянській Червоній армії. Служив політичним керівником дивізіону, секретарем партійного бюро ВКП(б) полку, військовим комісаром окремої бригади. З 1937 року — слухач Військово-політичної академії імені В. І. Леніна. 31 січня 1940 — 9 жовтня 1942 року — військовий комісар 105-ї стрілецької дивізії. З 9 жовтня по 24 грудня 1942 — заступник командира з політичної частини 105-ї стрілецької дивізії. Учасник німецько-радянської війни. 19 червня — 20 липня 1943 року — начальник політичного відділу 37-ї армії. 20 липня — 30 листопада 1943 року — начальник політичного відділу 56-ї армії. 15 грудня 1943 — 18 лютого 1944 року — начальник політичного відділу 63-ї армії. 3 березня 1944 — травень 1945 року — начальник політичного відділу 50-ї армії. Воював на Північно-Кавказькому, 1-му і 2-му Білоруських фронтах. З 1946 року — начальник політуправління Бакинського військового округу. У серпні 1949 — липні 1950 року — член Військової ради — заступник командувача військ Північно-Кавказького військового округу з політичної частини. У 1950—1957 роках — член Військової ради Київського військового округу. З 1958 по 1962 рік — член Військової ради — начальник політуправління Київського військового округу. У 1962—1964 роках — член Військової ради — начальник політуправління Південної групи військ. Помер 20 квітня 1964 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі. Звання
Нагороди
Література
|