Александров (Владимирська область)
Алекса́ндров (рос. Александров) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Александровського району Владимирської області. Населення міста становить 63 028 осіб (2008; 63 363 в 2006, 64 824 в 2002, 68,2 тис. в 1989, 36,6 тис. в 1959, 10,0 в 1923, 6,8 в 1897, 6 724 в 1885). ГеографіяМісто розташоване на Смоленсько-Московській височині, на річці Сіра, лівій твірній річки Шерна, лівій притоці Клязьми. ІсторіяАлександров відомий із середини XIV століття як Велика Слобода, з початку XVI століття — село Олександрівське та Олександрова Слобода (Александровська Слобода). Тоді поселення було місцем відпочинку московських князів. На початку XVI століття село передане сину Івана III Василію III. В 1509-1515 роках збудовано великий князівський комплекс (нині збереглись тільки церкви). Після смерті князя будуються мури та рів. Син Василія III, Іван Грозний, часто приїжджав сюди відпочивати. З 1565 по 1581 роки при ньому Александрова Слобода була столицею Московського князівства, в 1568 році тут почала діяти перша в Московії друкарня. У листопаді 1581 року Іван Грозний завдав смертельного поранення своєму синові, після чого повернувся до Москви. На початку XVII століття слободу захопили вояки Республіки Обох Націй (Речі Посполитої): в 1609 та 1611 роках на неї нападав Ян Петро Сапіга. 1635 року у слободі збудували царський палац для Михайла Романова. В 1689 році на околицях Петро I проводив навчання зі своїм «потішним полком». З 1729 по 1741 роки тут перебувала в засланні Єлизавета Петрівна. В 1778 році указом Катерини ІІ слобода перетворилась на повітове місто Владимиро-Костромського намісництва. В 1781 році місто отримало герб, 1788 року затверджено перший генеральний план, з 1796 року — повітове місто Владимирської губернії. На початку XIX століття в місті діяли найбільші ткацькі мануфактури Росії: Троїцько-Александрівська та Соколовська. В 1870 році проведена залізниця з Москви до Ярославля, в 1896 році — з Іваново до Кінешми, що зробило місто залізничним вузлом. У грудні 1905 року в Александрові проходили збройні повстання робітників місцевих фабрик — Александровська республіка. В 1930 році збудована перша електростанція, в 1932 році з Москви переводять радіозавод. У XX столітті місто отримало відомість як «столиця 101-го кілометра», де були вимушені жити громадські діячі, жертви сталінських репресій: угорський письменник Йожеф Лендел, художник Віктор Тоот, перекладач Борис Лейтін, архітектор Петро Барановський, фізіохімік Лев Полак. В 1970 році Александров включили до списку 115 історичних міст Росії. Міста-побратимиКультура і освітаСеред закладів освіти діють 8 шкіл. У місті діють 2 стадіони: «Рекорд» та «Орбіта». Серед спортивних закладів освіти відкриті 2 школи (з самбо та легкої атлетики). За місто виступає футбольна команда "«Фаетон». Видають газети «Голос труда» та «Деловой Александров», працюють телекомпанія «Александровская Слобода», радіокомпанії «Александров» (АМ) "та «Радио Июль» (FM). ЕкономікаУ місті працюють ЗАТ «Телекс» (утилізація електронного обладнання та оргтехніки), заводи «Арсенал» (виробництво побутової електроніки та комп'ютерів), «Далекс» (виробництво радіозапчастин), лікеро-горілчаний, «Рекорд» (виробництво світильників), VESTEL (виробництво телевізорів), фабрики штучної шкіри, ткацька. У 2008 році прибутки всіх промислових підприємств склали 173 млн руб. Діє Всеросійський НДІ синтезу мінеральної сировини. ТранспортЄ дві залізничні станції — вузлова Александров I на лінії Москва-Ярославль та Александров II на лінії Александров-Орєхово-Зуєво. За 27 км на захід прямує автомагістраль М-8 «Холмогори». Діє мережа міських автобусних маршрутів (№ 1-10). Визначні місця
Відомі люди
Довгий час у місті жили Анастасія та Марина Цвєтаєві, на їхню честь створено музей. Галерея
ПриміткиПосилання
|