Альберто Ді К'яра

Альберто Ді К'яра
Ді К'яра в «Пармі» в 1991 році
Особисті дані
Народження	29 березня 1964(1964-03-29) (60 років)
	Рим, Італія
Зріст	178 см[1]
Вага	71 кг[1]
Громадянство	Італія
Позиція	захисник, півзахисник
Юнацькі клуби
	«Беттіні Квадраро» «Рома»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1980–1982 «Рома» 4 (0) 1982–1983 «Реджяна» 22 (1) 1983–1986 «Лечче» 91 (13) 1986–1991 «Фіорентина» 142 (10) 1991–1996 «Парма» 142 (5) 1996–1997 «Перуджа» 24 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1985 Італія U-21 2 (0) 1992–1993 Італія 7 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2013–2015 Ліван (помічник)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Альберто Ді К'яра (італ. Alberto Di Chiara, нар. 29 березня 1964, Рим) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника, півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за «Фіорентину» та «Парму», а також національну збірну Італії. Володар Кубка Кубків УЄФА, Суперкубка УЄФА та Кубка УЄФА.

Народився 29 березня 1964 року в місті Рим. Вихованець юнацьких команд «Беттіні Квадраро» та «Рома».

У дорослому футболі дебютував 1980 року виступами за «Рому», на відміну від свого старшого брата Стефано, який розпочав свою кар'єру склавді головного суперника «Роми» — «Лаціо». Альберто з «вовками» в першому ж сезоні виборов титул володаря Кубка Італії^[2], але основним гравцем не став, зігравши за два роки лише 4 матчі в Серії А.

У сезоні 1982/83 виступав у Серії Б за «Реджяну»^[3], після чого перейшов у «Лечче». Він допоміг клубу досягти історичного першого виходу в Серію А за підсумками сезону 1984/85 років. Проте перебування в елітному дивізіоні для команди виявилося нетривалим, новачки здобули лише 5 перемог в 30 матчах, зайнявши останній рядок турнірної таблиці, після чого Альберто залишив команду. Протягом усіх трьох сезонів у клубі він виступав зі своїм старшим братом Стефано^[3][4].

Своєю грою привернув увагу представників тренерського штабу «Фіорентини», до складу якого приєднався 1986 року. Відіграв за «фіалок» наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Фіорентини», був основним гравцем команди. Найбільший успіх з командою він досягнув в сезоні 1989/90, коли дійшов з командою до фіналу Кубка УЄФА 1990 року^[5].

1991 року уклав контракт з «Пармою», у складі якого провів наступні п'ять років своєї кар'єри гравця. Це був один з найуспішніших періодів в історії клубу, а Альберто здебільшого виходив на поле в основному складі команди під керівництвом Невіо Скала, сформувавши дует з атакуючим нападником Антоніо Бенарріво. Уже в першому ж сезоні клуб виграв Кубок Італії, а в наступному — Кубок володарів кубків та Суперкубок УЄФА. У сезоні 1994/95 Ді К'яра з командою став володарем Кубка УЄФА, а також фіналістом Кубка Італії.

Завершив професійну ігрову кар'єру у «Перуджі», за яку виступав протягом сезону 1996/97 років^[3][6][7].

1985 року залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 2 офіційних матчах.

31 травня 1992 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії в товариській грі проти Португалії (0:0) під керівництвом Арріго Саккі^[8]. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 2 роки, провів у формі головної команди країни 7 матчів.

Після завершення ігрової кар'єри залишився в клубі і працював в прес-службі «Перуджі». Згодом став спортивним агентом, працюючи з такими гравцями як Зісіс Врізас і Джамп'єро Пінці. У 2011 році він також став коментатором на телеканалі Premium Calcio.

З 2013 по 2015 рік був асистентом Джузеппе Джанніні у збірній Лівану.

 Статистика матчів і голів за збірну —  Італія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
31/05/1992	Нью-Гейвен (Коннектикут)	Італія	0 – 0	Португалія	U.S. Cup	-	34'
06/06/1992	Чикаго	США	1 – 1	Італія	товариський матч	-	46'
09/09/1992	Ейндговен	Нідерланди	2 – 3	Італія	товариський матч	-
14/10/1992	Кальярі	Італія	2 – 2	Швейцарія	Відбір до ЧЄ 1992	-
18/11/1992	Глазго	Шотландія	0 – 0	Італія	Відбір до ЧЄ 1992	-	10'
19/12/1992	Валлетта	Мальта	1 – 2	Італія	Відбір до ЧЄ 1992	-	46'
14/04/1993	Трієст	Італія	2 – 0	Естонія	Відбір до ЧЄ 1992	-
Усього		Матчів	7		Голів	0

Титули і досягнення

• Володар Кубка Італії (2):

«Рома»: 1980–81

«Парма»: 1991–92

• Володар Кубка Кубків УЄФА (1):

«Парма»: 1992–93

• Володар Суперкубка Європи (1):

«Парма»: 1993

• Володар Кубка УЄФА (1):

«Парма»: 1994–95

Примітки

1. ↑ ^{а б} Panini, ред. (2012). Calciatori ‒ La raccolta completa Panini 1961-2012. Т. Vol. 4 (1987-1988). с. 35. {{cite web}}: |volume= має зайвий текст (довідка); Пропущений або порожній |url= (довідка)
2. ↑ Alberto Di Chiara. National Football Teams. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 19 липня 2015.
3. ↑ ^{а б в} Di Chiara, Alberto (Italian) . Tutto Calciatori. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 19 липня 2015.
4. ↑ Trent'anni fa la prima promozione in A. Lecce ricorda con un memorial in onore di Franco Jurlano (Italian) . Lecce News 24. 13 липня 2015. Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 19 липня 2015.
5. ↑ Benedetto Ferrara (4 березня 2014). L'amara Coppa Uefa del 1990 E il sogno finì nella "sporca finale" (Italian) . La Repubblica. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 липня 2015.
6. ↑ Storie di calcio - Benarrivo, quella finale con il Brasile e il Parma dei terzini con le ali (Italian) . La Gazzetta di Parma. 21 березня 2013. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 19 липня 2015.
7. ↑ Il Parma è fallito: la breve storia di 20 anni di successi (Italian) . TG 24. 22 червня 2015. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 19 липня 2015.
8. ↑ Di Chiara, Alberto (Italian) . FIGC. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 19 липня 2015.

Посилання

• Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. (італ.)
• Альберто Ді К'яра на сайті National-Football-Teams.com (англ.)

Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Біографії»   Портал «Футбол»