Альберт Елліс
Альберт Елліс (англ. Albert Ellis; 27 вересня 1913, Піттсбург — 24 липня 2007, Нью-Йорк) — американський психолог і когнітивний терапевт, автор раціонально-емоційної поведінкової терапії (англ. rational emotive behavior therapy), підходу в психотерапії, який розглядає негативні емоції і дисфункціональні поведінкові реакції як такі, що з'являються не внаслідок власне досвіду, а внаслідок інтерпретації[ru] цього досвіду, тобто як результат неправильних когнітивних установок — ірраціональних вірувань (англ. «irrational beliefs» — див. Модель ABC[ru]). Також був відомий як сексолог і один з ідеологів сексуальної революції. Створив і був президентом Інституту Альберта Елліса (The Albert Ellis Institute [Архівовано 11 вересня 2018 у Wayback Machine.]). У 1982 році був визнаний другим за впливовістю психотерапевтом світу, після Карла Роджерса[6] (третім названо Зигмунда Фрейда); у 1993 році — першим (Елліс, Роджерс, Бек)[7]. Заслужено ділить з А.Беком[8] лаври піонерів когнітивного підходу. БіографіяАльберт Елліс ріс найстаршою дитиною в єврейській родині в Піттсбурзі (штат Пенсільванія), куди його батьки емігрували з Росії в 1910 році. Батьки перебралися в Нью-Йорк і розлучилися, коли хлопчикові було 12 років. Все подальше життя Елліса пов'язане з цим містом. Він закінчив університет (бакалаврат у сфері бізнесу) і по закінченні деякий час пробував займатися бізнесом і літературною працею, але незабаром зацікавився психологією. Наприкінці 30-х рр. він вступає на відділення клінічної психології Колумбійського Університету (ступінь магістра в 1943 р.), захищає дисертацію (Ph.D., 1946) і отримує додаткову психоаналітичну підготовку в інституті Карен Горні. Елліс зазнав значного впливу Карен Горні, а також Альфреда Адлера, Еріха Фромма та Гаррі Саллівана, але до середини 1950-х розчарувався в психоаналізі і зайнявся розробкою власного підходу. У 1955 р. цей підхід отримав назву раціональної терапії. Елліс заснував і тривалий час очолював Інститут Альберта Елліса в Нью-Йорку, до тих пір, поки рада організації не зняла його із займаної посади. Альберт Елліс незважаючи на повну глухоту продовжував активну роботу незалежно. 30 січня 2006 нью-йоркський суд ухвалив рішення про незаконність зміщення його з посади[9]. 24 липня 2007 року, у віці 93 років Альберт Елліс помер. Наукова і практична діяльністьАльберт Елліс більшу частину свого життя присвятив психотерапевтичній практиці і консультуванню: спочатку непрофесійно, потім — як психоаналітик. Пізніше він розчаровується в психоаналізі і публікує статтю «Telepathy and psychoanalysis: a critique of recent findings», що містить критичні зауваження з приводу антинаукової містики і окультизму в психологічній літературі. У 1950-1960-х роках Елліс створює основи раціонально-емоційної поведінкової терапії (РЕПТ) та її центральної моделі виникнення емоційних розладів — Модель ABC. Протягом усього життя вчений розвиває це новий напрям психотерапії, приділяючи особливу увагу дослідній перевірці істинності основних положень теорії та ефективності використовуваних терапевтичних методів[10]. За своє життя Елліс встиг опублікувати понад 50 книг і близько 500 статей[11], заснував інститут і школу для дітей з викладанням основ РЕПТ, провів безліч лекцій і семінарів, знайшов прихильників і послідовників[12]. Дослідження сексуальних стосунків і коханняРаціонально-емоційна, поведінкова терапія (РЕПТ)Раціонально-емоційна, поведінкова терапія (РЕПТ) (раніше — «РТ» та «РЕТ»[13]) являє собою «теоретично несуперечливий еклектизм»[14] різних психотерапевтичних методик: когнітивних, емоційних і поведінкових. Відмінністю РЕПТ є поділ всіх емоцій, які відчуває людина, на раціональні (продуктивні) та ірраціональні (непродуктивні, деструктивні, дисфункціональні), причиною яких є ірраціональні вірування (іноді — «ірраціональні переконання», англ. «irrational beliefs»). Оскільки Елліс починав свій шлях психотерапевта як психоаналітик, не дивно, що на його погляди глибоко вплинули ідеї таких психоаналітиків як Карен Горні і Альфред Адлер. Однак Елліс згодом розійшовся в поглядах з психоаналізом, і в результаті, за твердженнями авторів і прихильників, РЕПТ є гуманістичною формою терапії[15], наслідком чого є один з основних терапевтичних принципів РЕПТ — безумовне прийняття («безумовне позитивне ставлення» в термінології К. Роджерса) терапевтом клієнта як особистості при збереженні критичного ставлення до його негативних вчинків. Більше того, описуючи ставлення РЕПТ-терапевта до клієнта, Елліс на перше місце ставить всю тріаду Роджерса. Крім цього в списку йдуть гумор (тільки там, де він доречний; гумор як іронічно-веселе ставлення до життя, але не жарти на адресу особистості, почуттів, думок і вчинків клієнта), неформальність (але не розвага на сеансах психотерапії, які проводяться за гроші клієнта), обережний прояв безмірної теплоти до клієнта (надмірне емоційне співпереживання теж шкодить). Елліс визначав роль РЕПТ-терапевта як авторитетного і надихаючого вчителя, який намагається навчити своїх клієнтів, як бути своїм власним терапевтом після закінчення формальних сеансів. Справедливість основних теоретичних положень і терапевтична ефективність РЕПТ підтверджуються безліччю експериментальних досліджень[16]. РЕПТ поділяється на загальну РЕПТ (націлена на навчання клієнтів раціональній поведінці в проблемних областях) і переважну РЕПТ (навчити клієнтів самодопомозі, використовуючи методи РЕПТ). Модель ABCМодель ABC (іноді — «A-B-C») виникнення психічних розладів стверджує, що дисфункціональні емоції, що позначаються буквою «C» («наслідки», англ. consequences), виникають не під впливом «активуючих подій» (іноді — «активатори» літера «A», англ. activating events), а під впливом ірраціональних вірувань (іноді — «переконання», буква «B», англ. beliefs), що формулюються у формі абсолютистських вимог або «повинностей» (англ. demands)[17]. Ключем до позитивних змін у моделі вважається виявлення, аналіз і активне заперечення ірраціональних вірувань (відповідає етапу «D» в розширеній моделі ABCDE — англ. disputation) з подальшим закріпленням результатів («E», англ. end result)[18]. Для цього клієнтів навчають зауважувати і розрізняти дисфункціональні емоції і шукати їхні когнітивні причини. Психологічне здоров'я та його критерії за РЕПТДля психологічно здорової людини характерна філософія релятивізму, «побажання»; Раціональні похідні від цієї філософії такі:
Похідні названі як раціональні, тому що зазвичай вони сприяють досягненню людьми своїх цілей або формуванню нових, якщо колишні цілі не можуть бути здійснені. Таким чином, основні критерії психологічного здоров'я людини:
Нагороди та премії
Релігійні та філософські поглядиАльберт Елліс у своїх релігійних переконаннях дотримувався агностицизму, стверджуючи, що Бога «найпевніше немає», але при цьому не заперечуючи можливості його існування. У книзі «Секс без вини» (Ellis A. Sex Without Guilt. — NY: Hillman, 1958) вчений висловив думку про те, що релігійні догми, що вводять обмеження на вираження сексуальних переживань, часто негативно позначаються на психічному здоров'ї людей. Основні філософські погляди Елліса вписуються в рамки концепцій гуманізму і стоїцизму. У своїх книгах та інтерв'ю вчений часто цитував своїх улюблених філософів: Марка Аврелія, Епіктета[19] та інших. Вплив на науку та культуруЛітератураРосійською
Англійською
Повна бібліографія(англ.) Примітки
Див. також
Посилання
|