Ангальтське князівство нім. Fürstentum Anhalt
васал Священної Римської Імперії
1218–1806
Герб Ангальту (XIII століття)
Мапа Ангальту (Цербст, Дессау, Кетен, Бернбург) в 1793
Столиця	Дессау (за об'єднання)
Мови	{{{common_languages}}}
Форма правління	Феодальна монархія
Князь Ангальту
• 1218–1252	Генріх І
Історичний період	Середні віки
• Виділено з Саксонії	1212
• набуло статусу князівства	1218
• Поділ	1252–1570
• Поділ	1603–1863
• Князівство набуло статусу герцогства	1806
Населення
Попередник Наступник Саксонське герцогство Ангальтське герцогство
Сьогодні є частиною
1: З XIII ст. поділилось на Ангальт-Ашерслебен, Ангальт-Бернбург і Ангальт-Цербст. 2: З XVII ст. поділялось на Ангальт-Бернбург, Ангальт-Дессау, Ангальт-Кьотнен, Ангальт-Пльоцкау і Ангальт-Цербст. 3: Ангальт-Бернбург, Ангальт-Дессау і Ангальт-Кьотнен.

Ангальтське князівство (нім. Fürstentum Anhalt) — історичне князівство на території сучасної Німеччини у складі Священної Римської імперії, що виникло в XI—XII століттях під владою Асканіїв і існувало протягом Високого Середньовіччя до Раннього Нового часу. Ангальт кілька разів поділявся між різними лініями династії до розпаду імперії в 1806 році, коли Наполеон підняв статус князвств Ангальт-Бернбург, Ангальт-Дессау та Ангальт-Кетен до герцогств.

Свою назву князівство отримало на честь фортеці Асканіїв «Ангальт» недалеко від Гарцгероде. Водночас назва роду сходить своїм корінням до латинського імені їх резиденції в Ашерслебені (лат. Ascaria).

Територія Ангальтського князівства була відокремлена від німецького Саксонського герцогства в 1212 році та надана графу Генріху I з роду Асканіїв. В 1218 році Генріх I був підвищений до рангу князя Священної Римської імперії і Агальтське графство стало Агальтським князівством.

За відсутності прімогенітури держава неодноразово розпадалася в результаті спадкових поділів на кілька дрібніших князівств, зокрема Ангальт-Ашерслебен, Ангальт-Бернбург, Ангальт-Дессау, Ангальт-Кетен, Ангальт-Цербст тощо. Єдине Ангальтське князівство було відновлене в 1570 році, але вже в 1603 році воно знову розпалося на Ангальт-Бернбург, Ангальт-Дессау, Ангальт-Кетен, Ангальт-Цербст (і в 1611 році — Ангальт-Плецкау в результаті розділу князівства Ангальт-Бернбург). В 1665 році Ангальт-Плецкауська князівська лінія отримала у володіння Ангальт-Кетен після згасання лінії місцевих князів. Ангальт-Плецкау в результаті цього одночасно повернувся в склад Ангальт-Бернбурга.

У 1797 році після згасання місцевої правлячої князівської лінії, Ангальт-Цербст був розділений між іншими ангальтскими князями. У 1806 році князь Ангальт-Бернбурга отримав від останнього імператора Священної Римської імперії Франца II право іменуватися герцогом, в 1807 році статус герцогств також отримали від Наполеона Ангальт-Дессау і Ангальт-Кетен, вступивши 18 квітня 1807 року в Рейнський союз. Після закінчення Визвольних війн ці герцогства увійшли до складу Німецького союзу.

• Johann Christoph Beckmann: Historie des Fürstenthums Anhalt, 2 Bde. Zerbst: Zimmermann 1710; Erg.-Bd. Accessiones, Zerbst 1716 (Ndr. Dessau 1995)
• Walther Eggert: Anhaltisches Mosaik: Landschafts — und Kulturbilder aus dem ehemaligen Land Anhalt. Frankfurt/Main: Weidlich 1971 ISBN 3-8035-0555-0
• Otto von Heinemann: Codex diplomaticus Anhaltinus 6 Tle. 1867-83
• Johannes Jansson: Das Fürstentum Anhalt und das Erzbistum Magdeburg — 1647. (Historische Karte: Principatus Anhaldinus et Magdeburgensis Archiepiscopatu). Reprint Bad Langensalza: Rockstuhl 2003. ISBN 3-932554-92-2
• Wilhelm van Kempen: Schlösser und Herrensitze in Provinz Sachsen und in Anhalt. Frankfurt/Main: Weidlich 1961
• Gottlieb Krause (Hrsg.): Urkunden, Aktenstücke und Briefe zur Geschichte der anhaltischen Lande, 7 Tle. in 5 Bdn. Leipzig 1861-66
• Heinrich Lindner: Geschichte und Beschreibung des Landes Anhalt. Dessau 1833
• Lorenz, Hermann: Die Geschichte Anhalts in Wort und Bild, Cöthen: Verlag Otto von Schulze 1900
• Norbert Michels, Hrsg.: Anhalt in alten Ansichten: Landschaft, Baukunst, Lebenswelten. Halle: Mitteldeutscher Verlag 2006. ISBN 3-89812-350-2
• Reinhold Specht: Bibliographie zur Geschichte Anhalts, 1930/35
• Hermann Wäschke: Anhaltische Geschichte, 3 Bände, Cöthen 1912/13
• J. Wütschke: Territorialentwicklung Anhalts (Atlas des Saale — und mittleren Elbegebiets) 1958

• Історія Ангальту (нім.) [Архівовано 9 Лютого 2010 у Wayback Machine.]
• Руїни замку Ангальт (нім.) [Архівовано 11 Червня 2017 у Wayback Machine.]