Антигон II Гонат

Антигон II Гонат
дав.-гр. Αντίγονος Γονατάς
Народився	319 до н. е.[1]  Гонніd, Темпі[d], Лариса, Регіон Фессалія, децентралізована адміністрація Тессалії та Центральної Греціїd, Греція[1]
Помер	не раніше 240 до н. е. і не пізніше 239 до н. е.  Пелла, Пелла[d], Пелла, Центральна Македонія, Македонія та Фракіяd, Греція
Країна	Стародавня Македонія
Діяльність	військовослужбовець
Вчителі	Евфантd і Зенон із Кітіона
Знання мов	давньогрецька
Напрямок	стоїцизм
Титул	король
Посада	Царі Македонії
Рід	Антигоніди
Батько	Деметрій I Поліоркет[2][1]
Мати	Філа[d][1]
Брати, сестри	Стратоніка Сирійська, Філа[d], Кратер Молодший, Деметрій Худийd, Коррагd, Александр і Деметрій Красивий
У шлюбі з	Філа
Діти	Деметрій II Етолійський і Алкіоней
Медіафайли у Вікісховищі

Антигон II Гонат (дав.-гр. Αντίγονος Β' Γονατάς; близько 320 до н. е. — 239 до н. е.) — македонський цар, онук Антигона Одноокого. Завдяки спритній політиці, а також перемозі над кельтами і двократній над Птолемеєм III Евергетом повернув могутність Македонії.

Згідно Клавдію Еліану Антигон був дружелюбивим та мав м'який норов. Він ставився до своєї влади як до почесного рабства^[3].

Антигон II був прихильником вчення античного філософа-стоїка Зенона Кітіонського. Басилевс відвідував лекції філософа будучи у Афінах і запрошував його до свого двору. Але Зенон відмовився, посилаючись на похилий вік, і послав замість себе своїх учнів Персея і Філоніда. Листування Антигона з Зеноном приводить Діоген Лаертський^[4]. Після того як Антигон побачив тіло свого загиблого сина, він не змінився в лиці і не заплакав, а тільки похвалив юнака за доблесть та наказав його поховати^[5].

• Діоген Лаертський. Про життя, вчення та висловлювання славетних філософів.
• Клавдій Еліан. Строкаті історії / Переклад з давньогрецької, передмова Дзвінки Коваль. — Львів : Апріорі, 2020. — ISBN 978-617-629-495-5.