|
Антоніо да Нолі
Антоніо да Нолі (порт. Antonio da Noli; 1415/1419 Лігурія — † 1497/1491 Сантьягу) — італійський мореплавець XV століття., який перебуваючи на службі у Португальського королівства відкрив деякі з островів Кабо-Верде і був першим португальським колоніальним губернатором на цих островах. Біографія На думку деяких дослідників Антоніо да Нолі походив з патриціанської родини[2] тодішньої незалежної лігурійської морської Республіки Нолі, хоча інші дослідники ставлять це під сумнів[3]. Він служив генуезцям, перш ніж перебратись до Португалії разом зі своїм братом Бартоломео та племінником Рафаелло в 1449 році та став на службу до принца Енріке Мореплавця[4]. Дослідники сперечаються, чи є він тим самим мореплавцем, який відкрив два східних острови Кабо-Верде (Боа-Вішта і Сантьягу) у 1455 і 1456 роках під ім'ям Антоніотто Узодімаре разом з Альвізе Кадамосто під час їх повторної експедиції до річки Гамбія. Більшість джерел вважають, що це були два окремих генуезьких мореплавця. Достовірно відомо лише те, що між 1458 і 1460 роками — ймовірно, через новини, отримані від Кадамосто — він вирушив зі своїм братом і племінником до острова Сантьягу і в 1462 році заснував поселення Рібейра-Гранде (сучасне Сідаде-Велья) на південній частині острова. Йому, разом з Діогу Афонсу, приписують систематичне дослідження і перші зусилля по колонізації усього архіпелагу Кабо-Верде. Однак через суперечливі звіти про перші португальські подорожі неможливо з упевненістю встановити, які з окремих островів відкрили Нолі та Афонсу, а які такі португальські мореплавці як Альвізе Кадамосто, Діогу Діаш та Діогу Гоміш. Антоніо да Нолі вважається автором офіційної назву архіпелагу Ilhas de Cabo Verde («Острови Зеленого Мису»). У 1462 році португальський король Афонсу V призначив його капітаном-донатаріо (порт. capitão-donatário) або губернатором Рібейра-Гранді, першої постійно населеної європейської колонії в тропіках. Під час португальсько-кастильської Війни за кастильську спадщину (1475—1479) острови Кабо-Верде були окуповані Кастилією, але Антоніо да Нолі залишався їх губернатором, незважаючи на те, що був призначений на цю посаду португальцями. Після укладення в 1479 році Алкасоваського мирного договору на Кабо-Верде відновилось португальське правління і Антоніо да Нолі продовжив перебувати на посаді капітана-донатаріо острова Сантьягу. Після можливої смерті Антоніо да Нолі, 8 квітня 1497 року його повноваження капітана-донатаріо перейшли до його доньки, Бранки де Агіар, за умови, що вона вийде заміж за португальського дворянина Хорхе Коррейя де Соуза, ідальго королівського двору. В Португалії та Кабо-Верде не було знайдено жодних записів про смерть Антоніо Нолі або про долю його сина та інших потенційних нащадків (брата Бартоломео чи племінника Рафаеля). Відомо, що у 1497 році Нолі все ще було заборонено повертатися в Геную з політичних причин. Увічнення пам'ятіНа честь Антоніо да Нолі було названо есмінець ВМС Італії Antonio da Noli, спущений на воду 21 травня 1929 року. Корабель загинув біля узбережжя Корсики 9 вересеня 1943 року, наступного дня після публічного оголошення про капітуляцію Італії, коли під обстрілом німецьких берегових батарей потрапив на мінне поле, де від вибуху міни розламався навпіл та затонув[5]. Див. такожПримітки
|
||||||||||||||
.png)
