Араґуаїнья (кратер)

	Араґуаїнья ; порт. Cratera de Araguainha
	Знімок NASA World Wind
	Знімок NASA World Wind
	16°47′ пд. ш. 52°59′ зх. д. / 16.783° пд. ш. 52.983° зх. д.
Країна	Бразилія
Штати	Гояс, Мату-Гросу
Тип	метеоритний
Діаметр	40 км
У базах даних	EID ПКИСЗ ISW EDEIS
	;
	; Араґуаїнья
	Араґуаїнья у Вікісховищі

Кратер Араґуаїнья (купол Араґуаїнья) — метеоритний кратер діаметром 40 км у Бразилії, на межі штатів Мату-Гросу і Гояс, між селами Араґуаїнья і Понте-Бранка. Другий за величиною і, можливо, найстаріший відомий кратер у Південній Америці.

Кратер утворився 254,7 ± 2,5 мільйона років тому, поблизу межі пермського і тріасового періодів, коли ця місцевість була, ймовірно, мілким морем. Ця дата близька до дати пермсько-тріасового вимирання, одного з найбільших масових вимирань в історії Землі. Удар пробив палеозойські осадові породи, що належать до формацій басейну Парана, і розкрив ордовицькі гранітні породи фундаменту. Вважається, що кратер мав спочатку 24 км в ширину і 2,4 км в глибину, а потім розширився до 40 км, тому що його вал обвалився всередину.

Опис

Араґуаїнья — це складний кратер з кільцевими і радіальними розломами. Він виходит на поверхню, сильно зруйнований ерозією і перетинається річкою Арагуая. Кратер має підняту еліптичну центральну зону, де на поверхню виходить граніт. Цю зону оточує кільцева область ударного граніту, перекритого брекчією. Її, в свою чергу, оточує 6,5-кілометрове кільце хребтів і горбів висотою до 150 м, що складаються зі складчастих і круто нахилених девонських пісковиків. Це центральний район кратера. Він оточений кільцевою депресією, на дні якої лежать породи із девонських і карбонових формацій пісковику. Зовнішній обід кратера складається із залишків напівкруглих грабенів у сильно деформованих пермсько-карбонових відкладеннях. Свідчення ударного походження включають конуси розтріскування, ударну брекчію і ударний кварц.^[1]

Історія та дослідження

Перше повідомлення про структуру Араґуаїнья було опубліковане в 1969 році Норзфлітом і співавт., які інтерпретували її як підняття фанерозойських відкладень, викликане крейдовою інтрузією сієніту. Геологічна розвідка 1971 року (Сільвейра Фільо і Рібейро) відзначила залягання лави, брекчії і туфи навколо центрального ядра, і зробила висновок, що Араґуаїнья була криптовулканічною структурою. У 1973 році Роберт С. Даєтц і Б. М. Френч повідомили про знахідку ударної брекчії та ударного кварцу, і ідентифікували структуру як ударний кратер. Детальне дослідження кратера в 1981–1982 роках (Альваро Пентеадо Кроста) виявило додаткові петрологічні і мінералогічні свідчення удару. У 1981 році були опубліковані геоморфологічні ознаки цієї події (Theilen-Willige). У 1992 році ударна подія була вперше датована за допомогою Rb-Sr методу (Deutsch і співавт.), згідно з чим падіння метеорита сталося близько 243 ± 19 млн років тому. У 1992 році Енгельгардт та ін. опублікували детальне вивчення піднятого ядра і встановили дату близько 246 мільйонів років тому, але пізніше її переглянули (близько 244 мільйонів років тому). Магнітні вимірювання були проведені у 1994 році Фішером і Масеро.

Сучасна оцінка віку кратера — 254,7 ± 2,5 млн років, що перекривається з віком пермсько-тріасової межі^[2]. Є припущення, що деякий внесок у відповідне вимирання могло внести звільнення нафти та газу із багатих на них сланців, розповсюджених у цих місцях^[3].

Доступ і збереження

До купола Араґуаїнья можна добратися на машині з міста Гоянія або Куяба. Ґрунтова дорога MT-306 між Понте Бранка і Араґуаїнья перетинає центральне підняття. Місцевому населенню станом на 1999 рік нічого не було відомо про природу купола і його наукове значення^[1].

Примітки

↑ ^а ^б Álvaro P. Crósta (01 липня 1999). Schobbenhaus, C.; Campos, D.A.; Queiroz, E.T.; Winge, M.; Berbert-Born, M. (ред.). Araguainha dome - The largest astrobleme in South America. Sítios Geológicos e Paleontológicos do Brasil. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 19 липня 2014. [Архівовано 2013-06-25 у Archive.is]
↑ E. Tohver, C. Lana, P.A. Cawood, I.R. Fletcher, F. Jourdan, S. Sherlock, B. Rasmussen, R.I.F. Trindade, E. Yokoyama, C.R. Souza Filho, Y. Marangoni (1 червня 2012). Geochronological constraints on the age of a Permo–Triassic impact event: U–Pb and ⁴⁰Ar/³⁹Ar results for the 40 km Araguainha structure of central Brazil. Geochimica et Cosmochimica Acta. 86: 214—227. Bibcode:2012GeCoA..86..214T. doi:10.1016/j.gca.2012.03.005.
↑ Biggest extinction in history caused by climate-changing meteor [Архівовано 15 серпня 2013 у Wayback Machine.]. University of Western Australia University News Wednesday, 31 July 2013.

Посилання

Araguainha at Earth Impact Database
Satellite image of the region [Архівовано 13 липня 2019 у Wayback Machine.] (from Google Maps)
Álvaro P. Crósta (01 липня 1999). Schobbenhaus, C.; Campos, D.A.; Queiroz, E.T.; Winge, M.; Berbert-Born, M. (ред.). Araguainha dome - The largest astrobleme in South America. Sítios Geológicos e Paleontológicos do Brasil. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 19 липня 2014.

[Crosta_1999-1] а ^б Álvaro P. Crósta (01 липня 1999). Schobbenhaus, C.; Campos, D.A.; Queiroz, E.T.; Winge, M.; Berbert-Born, M. (ред.). Araguainha dome - The largest astrobleme in South America. Sítios Geológicos e Paleontológicos do Brasil. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 19 липня 2014. [Архівовано 2013-06-25 у Archive.is]

[Tohver_2012-2] E. Tohver, C. Lana, P.A. Cawood, I.R. Fletcher, F. Jourdan, S. Sherlock, B. Rasmussen, R.I.F. Trindade, E. Yokoyama, C.R. Souza Filho, Y. Marangoni (1 червня 2012). Geochronological constraints on the age of a Permo–Triassic impact event: U–Pb and ⁴⁰Ar/³⁹Ar results for the 40 km Araguainha structure of central Brazil. Geochimica et Cosmochimica Acta. 86: 214—227. Bibcode:2012GeCoA..86..214T. doi:10.1016/j.gca.2012.03.005.

[3] Biggest extinction in history caused by climate-changing meteor [Архівовано 15 серпня 2013 у Wayback Machine.]. University of Western Australia University News Wednesday, 31 July 2013.

[1]

[2]