|
Атаманчук Василь Іванович
Атаманчук Василь Іванович (* 13 березня 1901, село Сихів, Стрийський повіт — † 20 вересня 1962, м. Долина, Станіславська область) — вояк УГА, член Летючої бригади УВО. Почесний громадянин Долини. Життєпис Народився 13 березня 1901 у селі Сихів (тепер Стрийський район Львівська область). У 1914 році закінчив 4 класи Стрийської гімназії. Протягом 1916—1918 навчався у вчительській семінарії у Львові. З кінця 1918 вояк УГА, помічник командира батареї. Учасник боїв у Львові та «Чортківської офензиви». Двічі втікав з польського полону. Член УВО з часу створення організації. 7 жовтня 1922 арештований у справі Стрийської боївки УВО.  Входив до «Летючої бригади» — спеціального підрозділу, створеного у складі групи спеціально підготовлених і законспірованих бойовиків для здобуття грошових коштів шляхом вчинення ексів (експропріаційних актів — нападів на державні установи із метою заволодіння коштами, які в умовах польської окупації вважалися українським національним здобутком і тому повинні бути повернені на благо української нації).[1]. Учасник нападу на Головну пошту у Львові. На початку квітня 1927 заарештований поліцією при спробі перетину кордону до Чехо-Словаччини. У березні 1928 помилково засуджений на резонансному на той час політичному процесі «Вбивць Собінського» або «Атаманчука-Вербицького» за вбивство шкільного куратора Собінського до смертної кари. (Дане вбивство здійснив Богдан Підгайний, спільно з Романом Шухевичем). Найвищий Суд Польщі 19 жовтня 1928 року вирок скасував і призначив новий суд. Засуджений на 10 років, з яких відсидів 8,5. Вийшов на волю 25 липня 1935. Одружився з уродженкою міста Долина Оленою Грицей і переїхав до дружини. Відновив діяльність в ОУН, очолював Службу Безпеки в Долинському повітовому проводі.[2] Повторно був ув'язнений польською владою на початку 1939. 15 вересня 1941 року заарештований Гестапо в Долині. Перебував кілька тижнів в ув'язненні в Тюрмі на Лонцького, згодом звільнений. Після війни працював на керівних посадах у лісовій промисловості. Помер 20 вересня 1962 року від інфаркту, спричиненого постійним тиском місцевого КДБ. Похований на цвинтарі міста Долини. Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
