|
Запит « Фінські мови» перенаправляє сюди; посилання на волзько-фінські й пермсько-фінські мови див. у Фіно-угорські мови. Балтійсько-фінські мови, або фінські мови[1] — мови, якими говорять на узбережжі Балтійського моря близько 7 мільйонів людей, є частиною уральської мовної сім'ї.
Основні сучасні представники балтійсько-фінських мов є фінська та естонська, офіційні мови своїх національних держав[2] інші фінські мови в регіоні Балтійського моря: інгерманландська, карельська, людіцька, вепська, водська, якими розмовляють навколо Фінської затоки і озер Онезького і Ладозького. Вируська і сетуська є діалектами південноестонської мови у південно-східній Естонії та лівська мова у Латвії.
У 20-му столітті мовців лівської та водської лишилось менше, ніж 100 осіб. Мовці інших мов давно зникли[2].
Мянкіелі (у північній Швеції) і квена (у північній Норвегії) є діалектами фінської, через що скандинавські країни Швеція і Норвегія надали їм статус окремих мов. Вони є взаємно зрозумілі з фінською.
Загальна характеристика
Балтійсько-фінські мови є синтетичними й аглютинативними на відміну від довколишніх індо-європейських (германських, слов'янських і балтійських) мов. Мови північної групи, як правило, більш синтетичні й аглюативні за мови південної групи.
Фонетика і фонологія
- Наголос робиться на першому складі.
- Довжина звуків визначає значення слів, порівняйте фінські слова tuli (вогонь) tuuli (вітер) и tulli (офіс) (вогонь).
- Голосні вживаються частіше за приголосні. У фінський наприклад, на кожні 100 голосні припадає 96 приголосних. Для порівняння, в російський на 100 голосних припадає 150 приголосних, в німецький на кожні 100 голосних 177 приголосних[3].
- Мають багато дифтонгів. В естонський, наприклад вживаються дифтонги: iu, ei, ea, eo, äi, äe, äo, äu, öi, öe, öa, üi, õi, õe, õa, õu, ai, ae, ao, au, oi, oe, oa, ou, ui.
Морфологія
- Відсутність граматичного роду.
- Багата система відмінків, порівняйте:
| фінська
|
карельська
|
вепська
|
іжорська
|
водська
|
естонська
|
лівська
|
| 15 |
12–13 |
17–18 |
13–14 |
14 |
14 |
8
|
- Існування спеціальних присвійних суфіксів (зберігається тільки в сучасній частині балтійсько-фінської мови), наприклад, у фінський: kirja-ni (моя книга), kirja-si (твоя книга), kirja-nsa (його книга), kirja-mme (наша книга), kirja-nne (ваша книга), kirja-nsa (їхня книга).
- Існування спеціального каузативного суфікса дієслова, порівняйте фінські дієслова: tappaa (вбивство) і tapa-ttaa (написати про вбивство).
Синтаксис
- Основний порядок слів: SVO (підмет — присудок — додаток).
- Вираження заперечення за допомогою спеціального дієслова. Повне відмінювання негативного дієслова, наприклад у фінський: en lue (не читав), et lue (не читаєш), et lue (не читає), emme lue (не читаємо), ette lue (не читаєте), eivät lue (не читати).
Лексика
- Відмінності в лексиці і особливості звукових систем окремих балтійсько-фінських мов перешкоджають взаєморозумінню, порівняйте:
| українська
|
фінська
|
карельська
|
вепська
|
іжорська
|
водська
|
естонська
|
лівська
|
| чоловік |
mies |
mies |
mužik |
meez |
meez |
mees |
mìez
|
| мати |
äiti |
emä |
mam |
emä |
emä |
ema |
jemà
|
| Я |
minä |
mie |
minä |
miä |
miä |
mina/ma |
ma
|
| він / вона / воно |
hän |
heän |
hän |
hän |
tämä |
tema/ta |
ta
|
| сказати |
sanoa |
sanuo |
sanuda |
sannoa |
sanoa |
ütelda |
ütl
|
| книга |
kirja |
kirja |
kirj |
kirja |
tširja |
raamat |
rōntəz
|
| білий |
valkoinen |
valkoine |
vauged |
valkea |
valkea |
valge |
vālda
|
| камінь |
kivi |
kivi |
kivi |
kivi |
tšivi |
kivi |
kiuv
|
Примітки
- ↑ Baltic-Finnic languages have been referred to as Finnic most often by Finnish scholars. See The Finnic languages by Johanna Laakso [Архівовано 3 січня 2014 у Wayback Machine.] in The Circum-Baltic languages: typology and contact, p. 180. Internationally scholars most often refer by Finnic languages to the Finno-Permic languages, comprising of the Baltic-Finnic, Volga-Finnic, Permic and Sami languages. See A Guide to the World's Languages: Classification By Merritt Ruhlen, p 69, or Finno-Ugric languages at concise.britannica [Архівовано 8 лютого 2008 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Finnic Peoples [Архівовано 7 вересня 2008 у Wayback Machine.] at Encyclopædia Britannica
- ↑ Turunen, Aimo: The Balto-Finnic Languages // Denis Sinor (ed.), The Uralic Languages. Description, History and Foreign Influences, 1988.
Information related to Балтійсько-фінські мови |
