Бахмут (залізничне селище)
Бахмут (рум. Bahmut) — залізничне селище у Калараському районі Молдови. Входить до складу комуни, адміністративним центром якої є село Бахмут[3]. ІсторіяПерша документальна згадка про село Бахмут датована 3 червня 1775 року, коли господар Олександр Добрий подарував синам Ворника Іона — Лазеру, Станчу і Кості декілька сіл, серед яких названо було і Бахметеуць. Село Бахмут називалася раніше Пожарна, потім Хородіште, про що сказано в документі 1858 року. Перепис 1774 року зареєструвала в селі Бахмут 61 селянське господарство. На початку XIX століття садиба села з 99 дворами і лісом була власністю Олени Росет. У 1809 році в селі було збудовано дерев'яну церкву. У 1859 році в Бахмуті зареєстровано 67 дворів з 270 чоловіками та 237 жінками. Садибою села володів боярин Чолак. Після його смерті село перейшло до Єлизавети Мальської. У 1873 році була побудована залізниця, що забезпечила зв'язок з іншими населеними пунктами Молдови. Поруч з селом з'явилася залізнична станція. Боярин Вікентій Мальський у 1887 році побудував в селі кам'яну церкву і боярську садибу, у якій до 1983 року розташовувалася сільська школа. Садиба — історичний пам'ятник, але в даний час будівля у занедбаному стані та поступово руйнується. У 1923 році населення становило 463 чоловіків та 470 жінок. У радянський період, після голоду і висилок, чисельність населення зменшується. У 1954 році закрилася місцева церква. Протягом 38 років в ній розташовувався склад, потім хлів. Церква знову відкрилася у 1992 році. НаселенняЗа даними перепису населення 2004 року[4] у селі проживала 741 особа. Національний склад населення села:
Примітки
|