Бахчисарайський район (1923—2023)

Бахчисарайський район
	адміністративно-територіальна одиниця
	Район на карті Автономна Республіка Крим
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Автономна Республіка Крим
Код КОАТУУ:	120400000
Утворений:	1923
Населення:	▼ 88371 (на 1.01.2019)
Площа:	1588.6 км²
Густота:	55.6 осіб/км²
Тел. код:	+380-6554
Поштові індекси:	98400—98482
Населені пункти та ради
Районний центр:	Бахчисарай
Міські ради:	1
Селищні ради:	2
Сільські ради:	15
Міста:	1
Смт:	3
Селища:	2
Села:	79
Районна влада
Вебсторінка:	Бахчисарайська РДА
Адреса:	98400, Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, м. Бахчисарай, вул. Радянська, 5
Мапа
	Бахчисарайський район у Вікісховищі

44°46′ пн. ш. 33°54′ сх. д. / 44.76° пн. ш. 33.9° сх. д. / 44.76; 33.9Бахчисара́йський райо́н (крим. Bağçasaray rayonı, рос. Бахчисарайский район) — колишній район на південному заході Кримського півострова, зараз входить у склад нового Бахчисарайського району.

На північному заході омивався Чорним морем. Центральна частина району розташована у межах Внутрішнього пасма Кримських гір, південно-східна — у передгір'ях і частково на північних схилах Головного пасма Кримських гір. Район лежить у межах Кримської передгірної лісостепової фізико-географічної області та головної гірсько-лугово-лісової гряди Кримських гір.

Географія

Рельєф

Рельєф у межах району змінюється від рівнинного на північному заході, низовинного в центральній частині та гірського на південному сході. Коливання відносних висот у межах району досягає 1000 м.

Корисні копалини

Корисні копалини: кам'яне вугілля, вапняки, глини, мергелі, гранодіорити; є джерела мінеральних вод.

Клімат

Звичайна температура січня -4-0,3 °C, липня +21,1 °C. Опадів 482—568 мм в рік, найбільша їх кількість — узимку і восени. Сніговий покрив нестійкий. Є дві метеостанції (Поштове, Голубинка). Район лежить у межах передгірного Кримського посушливого, дуже теплого агрокліматичного району.

Водоймища

Річки району належать до басейну Чорного моря: Альма, Кача, Бельбек, Чорна. В окремі роки на них бувають селі. Для місцевих потреб споруджено Партизанське водосховище (150 га), є також Альмінське, Бахчисарайське, Чорноріченське водосховища (загальної пл. 350 га).

Ґрунти

У передгір'ях поширені вигалявлені чорноземи та коричневі ґрунти, в горах — бурі гірсько-лісові, на рівнині — лучні чорноземи (10,6 % площі району) і південні чорноземи.

Рослинний світ

Площа зелених насаджень — 85,0 тис. га. Переважають: дуб скельний, сосна кримська, бук звичайний, граб, осика, вільха чорна, ялівець, кизил.

У Бахчисарайському районі — частина Кримського заповідно-мисливського господарства, заповідники Великий каньйон Криму і Качинський каньйон; пам'ятки природи (Бельбецький каньйон і Мангуп-кале) республіканського значення; заповідник і 7 пам'яток природи місцевого значення.

Адміністративно-територіальний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Бахчисарайського району

Район поділяється на міську раду, 2 селищні ради і 15 сільських рад, які підпорядковані Бахчисарайській районній раді та об'єднують 85 населених пунктів^[1].

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[2]

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

43 303

7884

7237

13 097

10 636

4315

134

Жінки

49 236

7663

6722

13 039

13 166

8085

561

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
134	85 +	561
234	80-84	777
779	75-79	2021
1653	70-74	2729
1649	65-69	2558
2754	60-64	3866
1412	55-59	1979
2947	50-54	3418
3523	45-49	3903
3799	40-44	3823
3187	35-39	3359
2856	30-34	2822
3255	25-29	3035
3366	20-24	3172
3871	15-20	3550
3546	10-14	3564
2414	5-9	2274
1924	0-4	1825

Національний склад населення району за переписом 2001 р.^[3]

	2001
	чисельність	частка, %
росіяни	50 236	54,3
кримські татари	19 695	21,3
українці	18 158	19,6
татари	1 254	1,4
білоруси	1 156	1,2
узбеки	207	0,2
вірмени	183	0,2
азербайджанці	159	0,2
молдовани	159	0,2

Етномовний склад населених пунктів району (рідні мови населення)^[4]

	українська	російська	кримськотатарська
Бахчисарайський район	8,2	69,3	20,1
м. Бахчисарай	6,2	75,5	16,8
смт Научне	7,2	92,1	-
смт Куйбишеве	8,7	70,0	20,3
Ароматнівська сільрада	7,7	46,7	41,8
Верхоріченська сільрада	2,4	80,9	15,6
Вілінська сільрада	8,6	67,7	18,6
Голубинська сільрада	10,6	54,0	29,4
Долинненська сільрада	12,7	55,6	30,0
Залізничненська сільрада	5,1	60,7	31,9
Зеленівська сільрада	7,5	51,0	37,7
Каштанівська сільрада	10,7	75,2	9,6
Красномакська сільрада	13,7	59,2	24,8
Піщанівська сільрада	11,4	79,3	8,0
Плодівська сільрада	8,7	69,3	20,7
Скалистівська сільрада	7,4	69,3	20,4
Табачненська сільрада	14,8	84,6	0,1
Тінистівська сільрада	8,8	71,2	19,2
Углівська сільрада	17,3	66,5	12,5

Економіка

Розвинені видобуток каменю і харчова промисловість.

Промисловість

Найбільші підприємства: бахчисарайський комбінат «Будіндустрія», деревообробний комбінат, «Доріндустрія», ефіроолійне підприємство, консервні заводи, вовнопрядильна фабрика, Альмінський завод будівельних матеріалів (видобуток каменю).

Сільське господарство

Район спеціалізується на садівництві (яблуні, груші, черешні, персика, вишні, айви, абрикосу) і виноградарстві. Вирощуються ефіроолійні культури (лаванда, шавлія, троянда), волоський горіх, мигдаль.

Основні галузі тваринництва: свинарство, вівчарство, бджільництво, птахівництво; допоміжні області: звірівництво (вирощування кролів, песців, чорно-бурих лисиць), конярство.

Транспорт

Залізничні станції: Бахчисарай, Поштова, Самохвалове, Сирень. Автомобільних доріг — 762 км, в тому числі з твердим покриттям — 500 км.

Освіта, культура, наука

У районі є: професійно-технічне училище і дорожній технікум (Бахчисарай), Кримська астрофізична обсерваторія НАН України (смт Научний), Будинок природи, бюро подорожей і екскурсій (Бахчисарай), дві туристичних бази (Бахчисарай, Соколине).

Туризм

Див. також: Пам'ятки історії Бахчисарайського району та Пам'ятки архітектури Бахчисарайського району

Об'єкти туризму:

Ханський палац в Бахчисараї
Місто-фортеця Чуфут-Кале біля Бахчисараю
Печерне місто Ескі-Кермен (VI—XIII ст.) біля с. Красний Мак
Фортеця і печерне місто Мангуп-Кале (VI—XVIII ст.) близько с. Ходжа Сала
Пам'ятки архітектури VI—XVI ст.

Див. також Музеї Бахчисарайського району

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бахчисарайський район (1923—2023)

Бахчисарайський район на сайті who-is-who.com.ua^{[недоступне посилання з червня 2019]}(рос.)
Інформаційний портал АРК

Примітки

↑ Адміністративно-територіальний устрій Бахчисарайського району [Архівовано 4 квітня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. [Архівовано 2020-09-20 у Wayback Machine.]
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 4 вересня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2012-08-28 у Wayback Machine.]
↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 31 березня 2013. [Архівовано 2013-10-06 у Wayback Machine.]

Додаткові джерела

Бахчисарайський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР [Архівовано 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)

Чорне море	Сімферопольський район	Сімферопольський район
Севастополь		Алуштинська міська рада
Севастополь	Ялтинська міська рада	Ялтинська міська рада

[ВРУ-1] Адміністративно-територіальний устрій Бахчисарайського району [Архівовано 4 квітня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України

[ukrcensus-2] Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. [Архівовано 2020-09-20 у Wayback Machine.]

[3] Архівована копія. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 4 вересня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2012-08-28 у Wayback Machine.]

[4] Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 31 березня 2013. [Архівовано 2013-10-06 у Wayback Machine.]

[1]

[2]

[3]

[4]