Богородичні святаБогородичні свята — свята низки християнських церков, установлені на честь Пресвятої Богородиці Діви Марії. ПоходженняВшанування різних днів пам'яті, пов'язаних з іменем Діви Марії почалось уже в ранній церкві. На їх формування значно вплинули, з причини відсутності у канонічних Євангеліях подробиць її земного життя, апокрифічні євангелія дитинства, особливо Протоєвангеліє Якова. Також вплив на формування Богородичних свят вчинило шанування місць, які вірячи пов'язували з її земним життям (наприклад, з II століття шанувалось місце Благовіщення в Назареті, ще до Першого Вселенського собору шанували гробницю Богородиці в Єрусалимі). Особливого розвитку Богородичні свята набули після IV століття, коли Різдво Христове почали відзначати 25 грудня. Стародавні проповіді у це свято (Зенона Веронського, Максима Туринського, папи Льва I тощо) прославляють Діву Марію, а у подальшому наступного дня після Різдва на сході було встановлено свято Собору Пресвятої Богородиці (святкування закріплено на Шостому Вселенському соборі). Першими власне Богородичними святами є Благовіщення (святкування встановлено у IV столітті) та Успіння (з кінця VI століття). Різдво Богородиці почали відзначати з VII століття, а Введення Богородиці у Храм — з VIII століття. Православна церкваДо переліку Богородичних свят у Східій православній церкві входять:
Також особливі святкування встановлено на честь шанованих богородичних ікон. Відносно свята Стрітення Господнього відзначають, що воно за своїми богослужебними особливостями також може вважатись Богородичним.[2] У Православній церкві України до Богородичних свят належить Покрова Пресвятої Богородиці — 1 жовтня, яке за своїми богослужебними особливостями відповідає дванадесятому святу, але не має такого статусу й належить до великих. Богослужіння у дванадесяті Богородичні свята має свої особливості у порівнянні з Господськими дванадесятими святами. Перед ними також здійснюється всеночна, але якщо свято припадає на робочі дні й на суботу, то здійснюється служба святу, якщо на неділю, то відбувається поєднання двох служб — Богородичної та недільної. Низка Богородичних свят супроводжується днями передсвяткувань і післясвяткувань. Римо-католицька церкваУ Римо-католицькій церкві відзначаються деякі з Богородичних свят, які існують у Східній православній церкві, а також існує низка власних свят. Богородичні свята можуть мати статус торжества (найвищий ранг), свята чи спомину.
Свято Стрітення Господнього також іноді долучають до числа Богородичних свят, друга назва цього свята у католицтві — «Очищення Марії». Свято Благовіщення вважається як Богородичним святом, так і святом, присвяченим Спасителю, у зв'язку з чим на рівних вживаються дві назви «Благовіщення Діви Марії» та «Благовіщення Господа Ісуса Христа». Існують також свята на честь деяких визнаних церквою явлінь Діви Марії, найвідоміші з них: Діва Марія Лурдська (11 лютого), Діва Марія Фатімська (13 травня) й Діва Марія Гваделупська (12 грудня). На богослужіннях у Богородичні свята, незалежно від їхнього статусу, духовенство носить одежі білого, святкового кольору. Примітки
Джерела
|