Бойова готовність

Бойова́ гото́вність — це визначений стан Збройних Сил країни, який характеризує їх здатність організовано, у визначені строки розпочати воєнні дії і успішно виконувати поставлені бойові завдання.

При приведенні Збройних Сил у бойову готовність здійснюється їхнє відмобілізування (доукомплектування), бойове злагодження та розгортання за призначенням з метою успішного ведення бойових дій перш за все з метою відбиття агресії противника, згідно з Оборонною доктриною держави та виконання інших завдань.

Основними показниками бойової готовності Збройних Сил є:

• боєздатність військ;
• час, необхідний для підготовки військ до виконання бойових завдань за призначенням.

У багатьох арміях світу існують такі ступені бойової готовності:

• постійна;
• підвищена;
• бойова небезпека (воєнна загроза);
• повна

• Бойовий потенціал
• Військовозобов'язаний
• Організаційно-штатна структура
• Бойовий досвід
• Бойовий дух
• Бойова обстановка
• Бойове чергування

• Радянська військова енциклопедія. «А—БЮРО» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза А. А. ГРЕЧКО — председатель. — М. : Воениздат, 1976. — Т. 1. — С. 511. — ISBN 00101-030. (рос.)
• Бойовий статут Сухопутних військ (частина ІІ)

• Бойове злагодження; Постійна бойова готовність [Архівовано 22 вересня 2020 у Wayback Machine.] /Словник професійної термінології для майбутніх фахівців Національної гвардії України
• Боевая и мобилизационная готовность подразделений и частей
• Боевая готовность военнослужащего и подразделения