|
Болгарська комуністична партія
Болгарська комуністична партія (БКП, болг. Българска комунистическа партия) — політична партія, що керувала Народною Республікою Болгарія в 1946–1990 роках. Заснована 1919 року як наступник БРСДП. 3 квітня 1990 року було прийняте рішення про перейменування на «Болгарська соціалістична партія». Існують також інші болгарські комуністичні партії, які, проте не є наступниками БКП. ІсторіяУ серпні 1891 на Бузлуджанському з'їзді під керівництвом революціонера-марксиста Д. Влагоєва було створено Болгарську соціал-демократичну партію (БСДП) і тим самим закладено основи БКП. У результаті гострої ідейної боротьби між представниками революційного ядра партії, очолюваного Д. Благоєвим та Г. Кирковим, і «общедельцями» — в 1903 році відбувся розкол БСДП на «тісних» соціалістів, або «тісняків» — Болгарська робітнича соціал-демократична партія (тісних соціалістів) БРСДП (т.с.), і «широких». З початком Першої Світової війни «тісняки» стали на інтернаціоналістичні позиції. У 1919 БРСДП (т.с.) вийшла з 2-го Інтернаціоналу і взяла участь у створенні Комінтерну; з цього часу вона стала називатися Болгарською комуністичною партією (БКП). У 1923 Партією було підготовлене Вересневе повстання. 16 квітня 1925 року, під час урочистостей у соборі Свята Неділя у Софії Воєнна організація Болгарської комуністичної партії організувала вибух, який призвів до загибелі великого числа віруючих. В умовах диктатури 1927 року, з метою використання законних методів боротьби, створена Робітнича партія (РП) під загальним керівництвом БКП. У 1920–1930-ті партія провела чистку своїх лав. У 1938–1939 БКП і РП об'єдналися в єдину Болгарську робітничу партію (БРП) на чолі з Григорієм Димитровим і В. Коларовим. Під час Другої Світової війни у 1942 році з ініціативи і під керівництвом БКП було створено Вітчизняний фронт (ВФ), що об'єднував усі антифашистські сили країни. Наступ Радянської Армії на Балканах викликав у Болгарії велике піднесення. Болгарський народ у вересні 1944 повстав проти монархо-фашистської диктатури і повалив її. У створеному уряді Вітчизняного фронту болгарські комуністи відігравали провідну роль. В країні встановився народно-демократичний лад, здійснено широкі демократичні перетворення; Болгарія стала на шлях соціалізму. Після 9 вересня 1944 партія стала називатись Болгарською робітничою партією (комуністів) — БРП(к). У серпні 1948 відбулося об'єднання БРП(к) і БРСДП на основі ідейних принципів марксизму-ленінізму. V з'їзд БРП(к) у грудні 1948 перейменував партію на Болгарську комуністичну партію (БКП), прийняв 5-річний план розвитку народного господарства (1949—1953). Програма індустріалізації і електрифікації країни, кооперування й механізації сільського господарства, культурної революції. 2-гий п'ятирічний план (1953—1957), затверджений VI з'їздом партії в лютому—березні 1954. Квітневий пленум ЦК БКП (1956), схвалив рішення XX з'їзду КПРС. Болгарія серед європейських країн народної демократії досягла найбільших успіхів у кооперуванні с-г. (близько 92 % земель, станом на 1958), країна перетворена на індустріально-аграрну. БКП брала активну участь в роботі Інформбюро компартій, в Нараді представників комуністичних і робітничих партій в Москві (1957), в Нараді комуністичних і робітничих партій соціалістичних країн Європи по обміну досвідом в розвитку сільського господарства (1960). Організаційно було задекларовано побудову БКП на засадах демократичного централізму, як і ряду інших компартій. Вищий орган — з'їзд; між з'їздами — Центральний коміт (ЦК). Існували окружні, міські, общинні і первинні організації партії. БКП налічувала на 1958 рік в своїх лавах 484,3 тис. членів і кандидатів. Центральний друкований орган — газета «Работническо дело», теоретичний орган — часопис «Ново време». Керівники партії
Болгарська соціалістична партія
Див. такожЛітература
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
