Болтін Іван Микитович

Болтін Іван Микитович
Народився	12 січня 1735(1735-01-12)[1] або 1 (12) січня 1735[2]  Ждамирово (Ульяновська область), Алатирський повіт, Алатирська провінція, Нижньогородська губернія, Російська імперія
Помер	17 жовтня 1792(1792-10-17)[1] (57 років) або 6 (17) жовтня 1792[2] (57 років)  Санкт-Петербург, Російська імперія[3]
Поховання	Лазарівське кладовище (Санкт-Петербург)
Країна	Російська імперія
Діяльність	історик
Галузь	історія
Знання мов	російська
Військове звання	генерал-майор
Рід	House of Boltind
Діти	Yekaterina Boltinad

Іва́н Мики́тович Бо́лтін (*12 січня 1735 — †17 жовтня 1792) — російський дворянський історик.

Болтін був військовиком (генерал-майор) і вивчав історію як любитель старовини. Працював деякий час в Україні начальником Васильківської митниці. Вважав, що історичний процес визначають географічне середовище, державна влада, право, законодавство, і намагався з'ясувати залежність між цими факторами. У висновках Болтіна було важливим визнання феодалізму в Росії. Болтін виступив проти спотворення російської історії французьким істориком Леклерком, фальсифікацій історії, зокрема в питанні про походження козацтва, та ін. Болтін виступив на захист руських літописів, проти тенденцій зх.-європ. істориків вбачати все в них невірогідним. Болтін відзначав високий культурний рівень слов'ян за часів Русі.

За твердженнями радянських істориків, Болтін у своїх працях зазначав, що:

Змішання з сусідніми племенами, «завоювання татарські» породили «зміну стародавнього способу життя, звичаїв та повір'їв».

• Примечания на «Историю древния и нынешния России» г. Леклерка, т. 1—2. [СПБ], 1788
• Критические примечания на первый и второй тома -«Истории» князя Щербатова, т. 1—2. СПБ, 1793—94.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

• А. Г. Плахонін. Болтін Іван Микитович [Архівовано 8 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 334. — ISBN 966-00-0734-5.
• Ігор Роздобудько. Чому нас вчать найвидатніші історики Росії, або Як побороти комплекс меншовартості. // Науковий вісник Українського університету. Москва, 2001 р. Стор. 30-37. [Архівовано 30 грудня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.