Боришківці (Чортківський район)

село Боришківці
	Церква Святого Великомученика ДимитріяЦерква Святого Великомученика Димитрія
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Мельнице-Подільська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61060290030011162
Основні дані
Населення	▼ 572 (2014)
Територія	2.349 км²
Густота населення	266.07 осіб/км²
Поштовий індекс	48758
Телефонний код	+380 3541
Географічні дані
Географічні координати	48°33′5″ пн. ш. 26°21′30″ сх. д. / 48.55139° пн. ш. 26.35833° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	144 м
Водойми	Збруч
Місцева влада
Адреса ради	48751, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Мельниця-Подільська, вул Кудринецька, буд 1
Карта
	Боришківці
	Боришківці
Мапа
	Боришківці у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Боришківці.

Бори́шківці — село в Україні, у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Мельнице-Подільської селищної громади.^[1]

Поштове відділення — Вигодське.

Населення — 625 осіб (2001).

Географія

Село розташоване на відстані 367 км від Києва, 124 км — від обласного центру міста Тернополя та 36 км від міста Борщів. Знаходиться на південному сході району над річкою Збруч. Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».

Сусідні населені пункти:

Панівці	Завалля
Урожайне, Латківці, Дзвенигород	Пн	Збруч
	Зх Боришківці Сх
	Пд
	Вітківці, Вигода

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Боришківці розташовані у «теплому Поділлі» — найтеплішому регіоні Тернопільської області. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Клімат Боришківців
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.
Середній максимум, °C	−0,8	1,0	6,4	14,9	20,7	23,7	24,7	24,2	20,4	14,0	6,7	1,6
Середня температура, °C	−4,3	−2,5	2,2	9,5	15,1	18,3	19,5	18,8	15,0	9,2	3,5	−1,4
Середній мінімум, °C	−7,7	−6	−1,9	4,1	9,5	12,9	14,3	13,4	9,6	4,5	0,3	−4,3
Норма опадів, мм	31	30	30	52	72	99	96	61	51	33	34	36
Джерело: http://en.climate-data.org/location/266203/

Історія

На околицях Боришківець збереглися залишки Траянового валу, могильника і поселення трипільської та пшеворської культур. Поселення трипільської культури розташоване на березі річки Збруч. Під час розвідки Адама Гонорія Кіркора у 1876 на поверхні було зібрано крем'яні сокири та кераміку. Матеріал, що знаходився у приватних колекціях зберігся^[2]^[3].

Село відоме з XVIII століття.

На початку 19 століття селом володів Каетан Скополовський.

У кінці XIX — на початку XX ст. Боришківці були осередком витинання. Тут з паперу виготовляли стрічкові антропо- і зооморфні композиції для прикрашання хат. Для боришківських витинанок характерні декоративність і лаконізм мотивів орнаменту. Ці твори нині зберігаються у Краківському музеї етнографії.^[4]

З 1947 року мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».


Полеглі члени ОУН і вояки УПА^[5]
№	П. І. Б	Р. Н.	Р. С.	Коротка інформація
1	Балицький Дмитро Прокопович	1911	листопад 1945	Член ОУН (псевдо «Вивірка»). Організатор збройного підпілля. Загинув у перестрілці з солдатами МВД. Похований у Боришківцях.
2	Банар Микола Якович	1926	1945	Член ОУН (псевдо «Явір»). Стрілець СКВ УПА. Загинув у криївці. Похований у Боришківцях.
3	Возняк Григорій Іванович	1921	березень 1946	Член ОУН (псевдо «Ар»). Станичний. Похований у Боришківцях.
4	Горбатюк Павло	1906	невідомо	Симпатик ОУН. Загинув у концтаборі.
5	Габчук Сильвестр Іванович	1925	1946	Член ОУН. Стрілець СКВ УПА. Похований у Боришківцях.
6	Долинюк Григорій	невідомо	невідомо	Станичний. Загинув у концтаборі.
7	Ільків Григорій Іванович	1911	2 лютого 1945	Чпен ОУН (псевдо «Пугач»). Підрайоновий провідник ОУН. Повішаний НКВС у Чорткові.
8	Кордуновий Яків Васильович	1924	5 грудня 1944	Член ОУН. Стрілець СКВ УПА. Загинув у бою з енкаведистами у с. Кудринці
9	Колісник Іван Дмитрович	1922	1945	Стрілець СКВ УПА Загинув у спровокованій криївці. Похований у с. Боришківці
10	Махніцький Степан Васильович	невідомо	8 грудня 1945	Стрілець СКВ УПА. Загинув у бою в селі Вовківці (Дністровому). Похований у с. Вовківці.
11	Надюк Ілля Михайлович	невідомо	невідомо	Стрілець СКВ УПА. Загинув у підірваній МДБ криївці. Похований у с. Боришківці.
12	Надюк Дмитро Михайлович	невідомо	невідомо	Стрілець СКВ УПА. Загинув у підірваній МДБ криївці. Похований у с. Боришківці.
13	Обач Дмитро	1909	невідомо	Симпатик ОУН. Загинув у концтаборі.
14	Павлюк Дмитро Іванович	1921	перша декада лютого 1945	Член ОУН (псевдо «Сірко»). Станичний. Повішаний у Скалі-Подільській.
15	Продан Іван Васильович	1922	1945	Член ОУН (псевдо «Лісовий»). Підпільник. Загинув під час бою. Похований у Боришківцях.
16	Павлюк Іван	1915	невідомо	Симпатик ОУН. Загинув у концтаборі.
17	Соломон Іван	невідомо	невідомо	Стрілець СКВ УПА. Розстріляний НКВС у полоні.
18	Синдецький Юрій	1900	невідомо	Симпатик ОУН. Загинув у концтаборі.
19	Черниш Степан Степанович	1927	1944	Член ОУН (псевдо «Туга»). Стрілець СКВ УПА. Похований у с. Боришківці.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

До 2015 підпорядковувалося Вигодській сільраді. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.^[6] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Увійшло до складу Чортківського району після ліквідації Борщівського 17 липня 2020 року^[7].

Релігія

церква святого великомученика Димитрія Солунського (1926, мурована, ПЦУ);
церква святого великомученика Димитрія (УГКЦ).

Населення

У 1810 році в селі було 129 родин, 114 житлових будинків і 578 мешканців^[8].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 706 осіб, з яких 323 чоловіки та 383 жінки^[9].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 625 осіб^[10].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[11]^[12]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	622	99.52%
російська	3	0.48%
Усього	625	100%

Пам'ятки

Є пам'ятник на честь скасування панщини 1848.

Освіта

Діє бібліотека.

Відомі люди

Народилися

Паранюк Любомира Дмитрівна (10.11.1947) — радіожурналіст, педагог, громадська діячка. Член Національної Спілки журналістів України. Заслужений працівник культури України (2001). Відмінник освіти України.
Дорощук Степан (07.01.1894) — український видавець, письменник, громадський діяч у діаспорі.

Проживали, перебували

Євгенія Олексіївна Долинюк — двічі Герой Соціалістичної праці.

Світлини

Церква Святого Великомученика Димитрія 1872р
Старі поховання біля церкви
Пам'ятник на честь скасування панщини в 1848р.
Вигляд на село з боку Хмельницької обл
Краєвид біля села

Див. також

Поділля — історико-географічна область.
Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
Подільський говір — різновид говорів української мови.

Примітки

↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
↑ Археологічні пам'ятки Української РСР. — К. : Наукова думка, 1966. — С. 310.
↑ Пассек Т. С. Раннеземледельческие (трипольские) племена Поднестровья // МИА. — М. : Наука, 1961. — № 84. — С. 6.
↑ Мистецтво України: Енцикл. в 5 т. / Редкол.: Кудрицький А. В. (відп. ред.) та ін. — К. : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1: А—В. — 400 с.: іл. — С. 238. — ISBN 5-885000-027-1.
↑ Мизак Н. За тебе, свята Україно. Кн. 1: Південне Надзбруччя у визвольних змаганнях ОУН-УПА. — Чернівці: «Буковина», 1998. — 448 с.
↑ ВВРУ, 2016, № 2, стор. 104
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Акт передачі Тернопільського краю Австрією Росії (Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809–1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198–204). Лещинський Ян. Російський уряд в Тернопільському краї. 1809–1815. — Краків, Варшава, 1903. — С. 198–204.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Література

У Вікісловнику є сторінка Боришківці.

Івахів Г., Мизак, Н. // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 469—474. — ISBN 978-966-457-228-3.
Ониськів, М. Боришківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 171. — ISBN 966-528-197-6.
Boryszkowce, wś, pow. borszczowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 338. (пол.)

[1] Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.

[2] Археологічні пам'ятки Української РСР. — К. : Наукова думка, 1966. — С. 310.

[3] Пассек Т. С. Раннеземледельческие (трипольские) племена Поднестровья // МИА. — М. : Наука, 1961. — № 84. — С. 6.

[4] Мистецтво України: Енцикл. в 5 т. / Редкол.: Кудрицький А. В. (відп. ред.) та ін. — К. : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1: А—В. — 400 с.: іл. — С. 238. — ISBN 5-885000-027-1.

[5] Мизак Н. За тебе, свята Україно. Кн. 1: Південне Надзбруччя у визвольних змаганнях ОУН-УПА. — Чернівці: «Буковина», 1998. — 448 с.

[6] ВВРУ, 2016, № 2, стор. 104

[7] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[8] Акт передачі Тернопільського краю Австрією Росії (Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809–1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198–204). Лещинський Ян. Російський уряд в Тернопільському краї. 1809–1815. — Краків, Варшава, 1903. — С. 198–204.

[населення_1989-9] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001-10] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[ukr-socialdata-mova-2001-11] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[населення_2001_мова-12] Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]