Булава (клейнод)
Булава́[1][2] — символ влади в деяких країнах, який походить від бойової булави. Булава складається з дерев'яної чи металевої ручки завдовжки 0,5—0,8 метрів, до якої кріпиться металева або дерев'яна куля 10—15 см у діаметрі. Полковнича булава замість кулі мала кілька металевих пластин — «пер», тому й називалася ще «перначем». Булаву прикрашали коштовним камінням. В УкраїніУперше булаву як символ влади козацькі ватажки отримали 1576 року. Король Речі Посполитої Стефан Баторій вручив її разом з іншими клейнодами гетьманові Богданові Ружинському за його перемоги[3]. Про цю подію згадує також народна дума, яку Ізмаїл Срезневський записав зі слів кобзаря:
В Україні булава була жезлом таких посад:
У сучасній Україні є одним з символів президентської влади. У Московській державіУ допетровські часи в Московському князівстві булава — відзнака воєвод та інших високопосадовців. Прикрашені дорогоцінним камінням золоті булави входили до складу царського парадного вбрання — «Великого Наряду». Поряд з кульоподібними булавами, на Московії здавна були поширені булави з навершям у вигляді куба, які збереглись до XVII ст. і відомі у російських джерелах під назвою «брус». Так, два «бруси» згадані в опису майна Бориса Годунова: «Брус аспиден, топорище поволочено газом чёрным, по газу перевито серебром, на концах у топорища обвито серебром… …Брус аспиден, топорище железно, поволочено бересты жолты». Збереглася кубоподібна булава-брус Михайла Федоровича з навершям з лазуриту, а також ще дві — одна зі заліза, друга — зі сплаву на основі міді. В інших країнахДив. такожПримітки
Література
Information related to Булава (клейнод) |