Бутенко Григорій Прокопович
Григорій Прокопович Бутенко (нар. 31 січня (12 лютого) 1904, село Дячківка Харківської губернії, тепер Нововодолазького району Харківської області — 9 січня 1977, місто Київ) — український радянський державний і партійний діяч, міністр сільського господарства Української РСР, міністр м'ясної і молочної промисловості Української РСР. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го і 7-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 1—6-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1938—1940 і 1952—1956 р. Член ЦК КПУ в 1940—1952 і 1956—1971 р. БіографіяНародився в родині сільського коваля в селі Дячківці (за іншими даними — Матвіївці) на Харківщині. Працював у сільському господарстві. З 1924 року — член правління сільського споживчого товариства села Зачепилівки Харківської губернії. У 1926—1928 роках — в Червоній армії. Член ВКП(б) з квітня 1928 року. У 1928—1930 роках — голова Зачепилівського сільського споживчого товариства. У 1930—1931 роках — завідувач Зачепилівського районного земельного відділу на Харківщині. У 1931—1934 роках — голова Красноградської районної колгоспної спілки; завідувач Красноградського районного земельного відділу Харківської області. У 1934—1937 роках — директор Берестовеньківської машинно-тракторної станції (МТС) Красноградського району Харківської області. У жовтні 1937—1938 роках — голова виконавчого комітету Красноградської районної ради депутатів трудящих Харківської області. Освіта незакінчена вища. Закінчив чотири курси Харківського сільськогосподарського інституту. У 1938 році — заступник голови виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих. У 1938 — січні 1940 року — голова виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих. 3 січня 1940 — 10 лютого 1947 року — народний комісар — міністр землеробства Української РСР. 10 лютого 1947 — 31 січня 1949 року — міністр сільського господарства Української РСР. 31 січня 1949 — квітень 1953 року — міністр м'ясної і молочної промисловості Української РСР. У квітні — жовтні 1953 року — заступник міністра легкої і харчової промисловості Української РСР. У жовтні 1953 — січні 1954 року — 1-й заступник міністра промисловості продовольчих товарів Української РСР. У січні (затв.) 1954—1956 роках — уповноважений Міністерства заготівель СРСР по Українській РСР. 11 червня — 2 серпня 1956 року — міністр хлібопродуктів Української РСР. 2 серпня 1956 — 12 червня 1968 року — заступник голови Ради Міністрів Української РСР з питань сільського господарства. З червня 1968 року — персональний пенсіонер союзного значення. Похований в Києві, на Байковому кладовищі. Сім'я
Нагороди
Примітки
Джерела
|