Бірюков Микола Зотович

Бірюков Микола Зотович
Народився	1 (14) лютого 1912  Орєхово-Зуєво, Владимирська губернія, Російська імперія[1]
Помер	31 січня 1966(1966-01-31)[1] (53 роки)  Ялта, Кримська область, Українська РСР, СРСР
Поховання	Ялта
Країна	Російська імперія  Російська СФРР  СРСР
Діяльність	письменник
Alma mater	Московський державний лінгвістичний університет і Літературний інститут імені Горького
Мова творів	російська
Жанр	роман
Членство	СП СРСР
Партія	ВКП(б)
Нагороди
Бірюков Микола Зотович у Вікісховищі

Микола Зотович Бірюко́в (14 лютого 1912, Орєхово-Зуєво — 31 січня 1966, Ялта) — російський радянський письменник; член Спілки письменників СРСР з 1942 року.

Народився 1 [14] лютого 1912(19120214) року в місті Орєхово-Зуєві (нині Московська область, Росія) у багатодітній сім'ї робітників-текстильників. В 1928 році вступив до індустріального технікуму. У 1930 році, під час ліквідації аварії на будівництві споруд для Дульовського порцелянового заводу, потрапив у крижану воду і тяжко захворів, став повністю нерухомим^[2].

Зайнявся самоосвітою, поступив вчитися на заочні відділення відразу двох московських інститутів: Інституту іноземних мов та Літературного інституту. 1938 року одружився з учителькою Ганною. Багато подорожував: об'їздив 67 міст і сіл СРСР^[2]. Член ВКП(б) з 1951 року.

Протягом 1955—1966 років мешкав у Ялті, де і помер 31 січня 1966 року. Похований у Ялті на міському кладовищі (сектор № 7). 1969 року на могилі встановлений пам'ятник — діоритовий пілон з необробленою поверхнею. У верхній частині пілона висічений горельєфний портрет письменника^[3].

У першій книзі «На хуторах» (журнал «Октябрь», 1939, № 4–11) відображено становлення Радянської влади на селі. Автор статті «Новели Стефаника» (журнал «Октябрь», 1941, № 3). В основі роману «Чайка» (Москва, 1947; український переклад — Київ, 1985) — подвиг партизанки Лізи Чайкіної.

На основі зібраних ним під час подорожей у Середню Азію матеріалів написав роман про будівництво Великого Ферґанського каналу «Води Нарина» (Москва, 1949), у Надволжя — книгу нарисів «На мирній землі» (Москва, 1952).

Автор історичної повісті про російський пролетаріат «Перший грім» (1957), історико-революційного роману «Крізь вихори ворожі» (1959), історико-літературної епопеї «На крутих перевалах» (у 4-х томах, Сімферополь, 1965). Присвячена лікарям книжка «Друге серце» (1 частина, 1965; 2 частина, 1966, не завершена) опублікована 2000 році в Орєхово-Зуєвому.

Твори перекладені багатьма мовами народів СРСР і країн соцтабору.

Нагороджений

• орденами Трудового Червоного Прапора (24 листопада 1960), «Знак Пошани»;
• медалями «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», «У пам'ять 800-річчя Москви» (1947);

премії

• Сталінська премія 3-го ступеня (1951; за роман «Чайка»);
• Республіканська премія ЛКСМУ імені Миколи Островського (1968, посмертно)^[2].

• 1968 року засновано Кримську обласну комсомольську премію імені Миколи Бірюкова;
• У листопаді 1970 року у Ялті відкрито Будинок-музей М. З. Бірюкова;
• Ім'ям Бірюкова названо відкритий у 1977 році астероїд № 2477;
• На його честь названо вулицю в Орєхово-Зуєво, теплохід «Николай Бирюков» (проєкт 1430);
• Школа № 20 міста Орєхово-Зуєво, має ім'я письменника, на території школи встановлено його погруддя;
• У 1981 році випущено маркований конверт пошти СРСР із зображенням письменника.

Микола Бірюков. Чайка (переклад Марії Пригари) — Сімферополь, Таврія, 1975 — 376 с.

• Бирюков Николай Зотович // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Бирюков Николай Зотович // Литературный энциклопедический словарь / под общ. ред. В. М. Кожевникова и П. О. Николаева. — Москва : Советская энциклопедия, 1987. — С. 558. (рос.);
• Т. О. Терещенко. Бірюков Микола Зотович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. ;
• О. Д. Погребняк. Бірюков Микола Зотович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.