Васильков Борис Павлович

Борис Павлович Васильков
Борис Павлович Васильков
Народився	26 січня 1906; с. Низовка Лисковського повіту Нижегородської губернії
Помер	1980; ?
Країна	СРСР
Діяльність	ботанік
Alma mater	Казанський інститут сільського господарства та лісівництва, Казанський університет
Галузь	Ботаніка, мікологія
Заклад	Марійський науково-дослідний інститут (Йошкар-Ола), Ботанічний інститут АН СРСР (Ленінград)
Науковий ступінь	кандидат біологічних наук
Науковий керівник	А. Я. Гордягін
Аспіранти, докторанти	Aleksandr Kovalenkod; Ștefan Manicd
Відомий завдяки:	дослідник шапинкових грибів СРСР, зокрема Арктики, систематик, еколог, геоботанік, автор популярних визначників грибів.

|портрет=

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Васильков.

Бори́с Па́влович Василько́в (26 січня 1906, с. Низовка Нижегородської губернії — 1980) — радянський вчений, міколог. Відомий дослідженнями шапинкових грибів російської Арктики та інших регіонів СРСР. Автор наукових робіт з систематики, екології, географії та практичному використанню грибів, а також популярних довідників і визначників.

Біографія

У 1924 році закінчив середню школу, потім працював учителем в сільській школі.

У 1926 році поступив на лісовий факультет Казанського інституту сільського господарства та лісівництва (нині Казанський державний аграрний університет). Одночасно з навчанням на лісовому факультеті став відвідувати заняття в ботанічному кабінеті Казанського університету під керівництвом А. Я. Гордягіна.

У 1930 році Борис Павлович закінчив сільськогосподарський інститут, а в 1931 році склав іспити екстерном і отримав диплом Казанського університету, тоді ж почав працювати в Марійському науково-дослідному інституті (Йошкар-Ола).

У 1935 році отримав науковий ступінь кандидата біологічних наук.

Б. П. Васильков почав свою наукову діяльність з вивчення флори квіткових рослин Марійської АРСР, але незабаром більший інтерес виявив до шапинкових грибів. Перша його робота на цю тему — «Опыт изучения грибов при геоботанических исследованиях» мала великий вплив на новий в той час науковий напрям — екологію грибів.

З 1944 року і до кінця свого життя Борис Павлович працював у Відділі нижчих рослин Ботанічного інституту АН СРСР (нині Ботанічний інститут імені В. Л. Комарова РАН).

З 1950-х років вивчав шапинкові гриби російської Арктики. Матеріали для цієї роботи надсилали зимівники полярних станцій з Таймира, пізніше він і сам брав участь в експедиціях на Кольському півострові, Полярному Уралу, Чукотці. На жаль, матеріали щодо арктичних грибів не були до кінця оброблені, і ця праця залишилася незавершеною.

Крім Арктики, Борис Павлович працював в лісах Криму, Кавказу, Прибайкалля, вивчав гербарні зразки, що надсилалися з різних районів Сибіру, Приамур'я, Середньої Азії.

	Постійна і велика робота в польових умовах і з гербарієм зробила Бориса Павловича чудовим знавцем шапинкових грибів різних таксономічних груп. Це привертало до нього молодих вчених, які починали вивчати трубчасті і пластинчасті макроміцети. В результаті без перебільшення можна сказати, що майже всі нинішні агарикологи колишнього СРСР тією чи іншою мірою є його учнями.
— Е. Л. Нездойминого, Б. А. Томілін

Систематик

Борис Павлович Васильков — автор найменувань ряду ботанічних таксонів. У ботанічнії (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Vassilk.» або «Vassilkov».

Бібліографія

«Опыт изучения грибов при геоботанических исследованиях» (1938)
«Съедобные и ядовитые грибы средней полосы европейской части СССР» (1948)
«Изучение шляпочных грибов в СССР» (1953)
«Очерк географического распространения грибов» (1955)
«Грибы» (Виды съедобных и ядовитых грибов, альбом-справочник) (1959)
«Белый гриб. Опыт монографии одного вида» (1966)
«Методы учёта съедобных грибов в лесах СССР» (1968)
Публикації в періодичних виданнях:
- «Новости систематики низших растений»
- «Микология и фитопатология»
- «Ботанические материалы отдела споровых растений Ботанического института АН СССР»

Джерела

Васильков Б. П. передмова Нездойминого Е. Л., Томіліна Б. А. // Съедобные и ядовитые грибы средней полосы европейской части России. — СПб. : «Наука», 1995. — ISBN 5-02-0266-50-7.

Посилання