|
Вахнівка
Вахні́вка — крупне село, колишнє містечко в Україні, у Турбівській селищній територіальній громаді, Вінницького району Вінницької області. Населення становить 1828 осіб. Через село протікає річка Вільшанка. Село Вахнівка — в минулому волосний та районний центр. ГеографіяУ селі струмок Вільшанка впадає у річку Вільшанку, ліву притоку Десни. ІсторіяВ 1578 році польський князь Януш Збарський, воєвода брацлавський на річці Вільшанка заснував м. Вахна. Пізніше назва трансформувалась у “Вахнівку”. Можливо назва походить від польського “Wachman” (караульний, сторожовий). Вахнівкою послідовно володіли такі володарі: князь Олександр Вишневецький, князі Важський, Почаї, графиня Воржецька, генерал Рожуальд Тжечецький, Голяновський, Фудаковський, Драгомірецький Карл і Громіцькі. В 1663 році гетьман Дорошенко спільно із турецькими полководцями направив величезне військо на штурм Чигирина. Серед найактивніших захисників незалежності України згадуються і вахнівчани. Вахнівську старшину Дорошенко повелів закувати в кайдани і піддати жорстоким тортурам. Станом на 1885 рік у колишньому власницькому містечку, центрі Вахнівської волості Бердичівського повіту Київської губернії, мешкало 1849 осіб, налічувалось 222 дворових господарства, православна церква, католицький костел, синагога, 2 єврейських молитовних будинки, школа, поштова станція, 4 постоялих двора, постоялий будинок, 20 лавок, водяний і вітряний млини, відбувались базари по неділях через тиждень[1]. За версту — пивоварний завод. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5371 особи (2623 чоловічої статі та 2748 — жіночої), з яких 2724 — православної віри, 2404 — юдейської[2]. Станом на 1920 рік населення Вахнівки складало 7420 чоловік. Внаслідок Голодомору 1932-33 років село втратило до трьох тисяч мешканців.[3]. На початку XX століття у Вахнівці діяли 1 православна церква, 1 костел, 1 синагога та 2 єврейські молитовні. Також діяли 1 українська школа (церковно-приходська), 1 польська (приватна), та 2 єврейські (одна з них двоповерхова). До складу Вахнівської волості входили Ясенки, Брицьке, Шендерівка, Конюшівка, Старі Мости, Біла, Костянтинівка. Під час ГолокостуЄврейська громада Вахнівки до війни налічувала близько 800 осіб і була винищена в 1942 році. Основне місце розстрілів знаходиться за межами села, посеред лісу. Тут навесні 1942 за один день було вбито щонайменше 400 євреїв[4]. Інше масове поховання із близько 40 жертвами знаходиться на околиці Вахнівки на Новому єврейському кладовищі, де ще можна побачити окремі старі надмогильні плити[4]. Частину поховання було позначено червоною металевою огорожею, однак будь-яка інформація була відсутня. У 2019 році на місцях масових поховань жертв Голокосту — у лісі й на Новому єврейському цвинтарі — було споруджено й урочисто відкрито нові меморіали проєктом "Захистимо Пам'ять". НаселенняЗгідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2036 осіб, з яких 918 чоловіків та 1118 жінок.[5] За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1826 осіб.[6] МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
Музей Музей історії села Вахнівка створений за рішенням і на кошти місцевого колгоспу «Росія» в 1981 році. Фонд музею налічує близько 1 000 експонатів. Персоналії
Галерея
Примітки
Джерела
Література
Посилання Вікіцитати містять висловлювання на тему: Вахнівка  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вахнівка
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
