|
Великі Каленичі
Великі Каленичі — село в Україні, у Полонській міській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Село розміщене на лівому березі річки Скрипівки між великими пагорбами. До міста Полонне — 20 км, до найближчої залізничної станції Полонне — 25 км. Історія На початку XVII ст. село входило до складу маєтностей православного князівського українського роду Острозьких. Село тоді відносилось до Полонської волості. В Інвентарі 1620 р. маєтностей князя Олександра Острозького, який було складено після татарського набігу, фігурують і Каленичі. Тут «Інвентар» описує посесорську маєтність, яка складалась зі світлиці з алькиром, пекарні, бровара з солодовнею, стайні та кількох господарських приміщень. Отже, вже тоді в селі не тільки обробляли землю і розводили худобу, а й варили пиво. Крім посесорської садиби в Каленичах було 32 двори, з яких заселеними було лише 18. Решту або забрали в ясир татари, або вони пішли самі. Також зафіксовано стави, млин, корчму, бджільну десятину. Вирощували коноплі. Промовистою був запис: «Сіна буває 6 скирт і могло б бути більше, якщо було б кому робити». Після зруйнування Запорізької Січі багато козаків оселилося на Волині, зокрема й в Каленичах. За сільськими переказами, першим був Нестор Бученко. На сільському цвинтарі знаходяться козацькі могили XVIII ст. Вціліли кам'яні козацькі хрести мальтійського типу на шести з них. В 1787 році в Каленичах була побудована церква Трьох Святителів: Василя Великого, Григорія Богослова та Іоана Златоуста. Церква, як і більшість церков краю, була дерев'яною, дзвіниця стояла окремо. Священником був в кінці XIX ст. Аркадій Кушпітовський. Церква була закрита комуністами в 1934 році, відкрита у 1941, зруйнована (згоріла) під час військового наступу Червоної армії в 1944 році. В кінці XIX ст. було 118 дворів та 930 мешканців, на початку XX ст. — 218 дворів і 1060 мешканців (дані по Великих і Малих Каленичах). У 1911 році в Каленичах було кредитне товариство, випозичальня сільськогосподарських машин, водяний млин та кооператив. У 1906 році село Хролинської волості Ізяславського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 46 верст, від волості 12. Дворів 111, мешканців 591[1]. Великі Каленичі пережили Визвольні змагання 1917—1921 років (багато мешканців села воювали в лавах армії УНР), Голодомор, сталінські репресії та Другу світову війну. В селі також були млини на річці Скрипівці, сьогодні існує декілька ставів загальною площею понад 70 га. 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Полонської міської громади.[2] 17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Полонського району, село увійшло до складу Шепетівського району.[3] Пам'ятки, об'єкти туризмуНа сільському цвинтарі збереглися кам'яні хрести мальтійського типу на могилах українських козаків. В центрі села знаходиться пам'ятний знак односельчанам — жертвам Голодомору та репресій та пам'ятник односельчанам, що загинули під час Другої світової війни. Музей історії села роташований у приміщенні Великокаленицької школи І-III ступенів. Примітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
