Вивітрювання
Виві́трювання — процес механічного руйнування та хімічної зміни гірських порід і мінералів земної поверхні та приповерхневих шарів літосфери під впливом різноманітних атмосферних агентів, ґрунтових та поверхневих вод, життєдіяльності організмів та продуктів їхнього розкладення. Загальна характеристикаРозрізняють вивітрювання фізичне, хімічне та біологічне. Розрізняють також наземне (атмосфера) й підводне (гальміроліз) вивітрювання. Процеси вивітрювання спричиняють утворення різних осадових гірських порід та кори вивітрювання. Поверхні вирівнюванняПоверхні вирівнювання (рос. поверхности выравнивания, англ. planation surfaces, нім. Einebnungsflächen f pl) – загальна назва рівнинних поверхонь, які виникають у результаті вирівнювання первинно розчленованого рельєфу під впливом різних денудаційних і акумулятивних процесів, інтенсивність яких протягом тривалого часу перевищувала інтенсивність тектонічних рухів. Поверхні вирівнювання характерні як для платформних, так і для складчастих областей. Решітка вивітрюванняРешітка вивітрювання (рос. решетка выветривания, англ. stone lattice, stone lace; нім. Steingitter n) – форма вибіркового вивітрювання пісковиків та деяких інших гірських порід, яка спостерігається в умовах сухого клімату. Має вигляд крутих скелястих стін, посічених невеликими (від декількох до 20 см у діаметрі) напівсферичними заглибленнями у вигляді бджолиних сот. Синонім – кам’яна решітка. Вивітрювання кристалівВтрата води гідратами солей внаслідок того, що тиск пари над сіллю стає вищим, ніж тиск насиченої пари в повітрі, де перебуває сіль, наприклад, такими як Na2CO3⋅10H2O. Див. також
Література
Посилання
|