Владислав Яроцький
Народження	6 червня 1879(1879-06-06)[1][2][3]  Підгайчики, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Смерть	7 лютого 1965(1965-02-07)[1][2][3] (85 років)
	Краків, Польська Народна Республіка
Поховання	Раковицький цвинтар
Країна	Республіка Польща
Навчання	Краківська академія мистецтв і Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність	мандрівник-дослідник, художник, викладач університету, мандрівник
Відомі учні	Борачок Мар'ян Юліанович, Кульчицький Юрій Петрович, Борачок Северин Юліанович і Гарасовська-Дачишин Марія
Роботи в колекції	галерея Бельведер, Hungarian National Galleryd, Музей образотворчих мистецтв, Національний музей у Варшаві і Національний музей у Кракові
Нагороди
Владислав Яроцький у Вікісховищі

Владисла́в Яро́цький (пол. Władysław Jarocki; нар. 6 червня 1879, Підгайчики — пом. 7 лютого 1965, Краків, Польща) — польський живописець, графік, архітектор, педагог, громадський діяч; член Товариства польських художників «Мистецтво» та віденської «Сецесії».

Народився 6 червня 1879 року в селі Підгайчиках (нині Тернопільський район Тернопільської області, Україна). 1902 року закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки продовжив навчання в Краківській академії мистецтв (у Юзефа Мегоффера та Леона Вичулковського), потім в Академії Жуліана у Парижі. У 1903, 1907—1911 роках подорожував по Україні й Кавказу. Згодом жив у Львові. Вів курси рисунку у Львівській політехніці та Державній промисловій школі, був сценографом Міського театру у Львові.

З 1920 року — у Кракові, з 1921 року професор Академії мистецтв; редактор журналу «Sztuki piękne». Був головою Товариства шанувальників мистецтва. Помер у Кракові 7 лютого 1965 року.

Малював жанрові сцени з життя гуцулів. Серед робіт:

• «Гуцульський похорон» (1905, Національний музей у Варшаві);
• «Гуцули в Карпатах» (1910, Національний музей у Варшаві);
• «Дівчина з карпатських гір» (1910, пастель, папір);
• «Йордан у Татарові» (1910);
• «Борислав» (1912, олія, картон);
• «Перед штормом» (1919, олія, полотно);
• «Гуцули» (1921, акварель, папір);
• «Церква в Татарові» (1923);
• «Барбакан» (1926, папір, акварель);
• «Дівчата на тлі Дністрового яру» (1926—1927);
• «Дівчина з верховини» (близько 1930, полотно, олія);
• «Освячення води на Громниці. Карпати»;
• «Свято Йордану» (олія, картон);
• «Маріацький костел в Кракові» (папір, акварель).

Малював карикатури для часописів «Liberum Veto» та «Щолбан», плакати, зокрема:

• «Liberum Veto» (1905);
• «Polska, Na Huculsczyzńie» (1926).

Брав активну участь у художніх виставках у Львові, Варшаві, Познані, Кракові, Закопаному.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.;
• Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
• Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 680 . — ISBN 5-88500-042-5.;
• Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 680 . — ISBN 5-88500-071-9.;
• Дуда І., Клим'юк М., Пиндус Б. Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 693—694. — ISBN 978-966-528-279-2.;
• Андрейканіч А. І. Антологія українського плаката першої третини ХХ століття [Архівовано 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — сторінка 111. — ISBN 966-5467-23-4.