Волков Олександр Олександрович (депутат ВР УРСР)
Олекса́ндр Олекса́ндрович Во́лков (1898 , Можайський повітd, Московська губернія, Російська імперія — 16 жовтня 1941 , Москва, РРФСР, СРСР ) — радянський діяч органів державної безпеки, депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання. БіографіяНародився 1898 року в родині робітників (тато — картузник, мати — прачка) в селі Маслово Можайського повіту, тепер неіснуюче село колишнього Глазівського сільського округу[ru], Можайський район Московська область Росія[1]. У 1911 р. закінчив 4 класи початкового училища, Москва. У 1913 р. закінчив 2 класи вищого початкового училища, Москва. У серпні 1913 — червні 1915 р. — учень розсипника в чаєрозважувальній майстерні фабрики «В. Перлов», Москва. У липні 1915 — листопаді 1916 р. — працював конторським учнем на Соколовській мануфактурі Баранова, Москва. З грудня 1916 до лютого 1917 р. — табельник у складально-слюсарній майстерні № 2 заводу «Бромлей», Москва. У лютому — квітні 1917 року служив рядовим 85 піхотного запасного полку російської армії. З травня 1917 до липня 1918 р. знову працює табельником у складально-слюсарній майстерні № 2 заводу «Бромлей», Москва. У серпні 1918 — лютому 1919 р. — рядовий 2-го Московського стрілецького полку Червоної Армії. У лютому — листопаді 1919 р. — рядовий 499-го стрілецького полку, Південний фронт; військовий моряк 1-го десантного загону Волзької флотилії. У грудні 1919 — січні 1921 р. — помічник начальника польового управління оперативного штабу Експедиційного морського корпусу РСЧА у Персії. Член РКП(б) з березня 1920 року. 2.02.1921 — 1.04.1921 р. — діловод в канцелярії Особливого відділу Всеросійської надзвичайної комісії № 3, м. Єйськ. 1.04.1921 — 15.08.1921 р. — заступник начальника Інформаційного відділення Особливого відділу № 3, м. Єйськ. 15.08.1921 — 1.08.1922 р. — уповноважений Інформаційного відділу політбюро НК Єйського повіту. 1.08.1922 — .03.1923 р. — уповноважений по політичних партіях політбюро НК Єйського повіту. У березні — листопаді 1923 р. р. — член правління, секретар Єйського відділення Кубанського союзу сільськогосподарської кооперації, Єйськ. 13.12.1923 — 23.12.1923 р. — уповноважений Секретного відділу Армавірського окружного відділу ДПУ. 23.12.1923 — 4.09.1924 р. — начальник Секретного відділу Армавірського окружного відділу ДПУ. 4.09.1924 — 30.09.1924 р. — помічник уповноваженого Армавірського окружного відділу ДПУ по Лабінському р-ну. 30.09.1924 — 1.05.1925 р. — уповноважений Армавірського окружного відділу ДПУ по Вознесенському р-ну. 1.05.1925 — .01.1927 р. — уповноважений Армавірського окружного відділу ДПУ по Кропоткінському р-ну. 11.02.1927 — 13.07.1928 р. — тимчасовий виконувач обов'язків начальника Контррозвідувального відділу Армавірського окружного відділу ДПУ. 13.07.1928 — 26.09.1928 р. — начальник Контррозвідувального відділу Дагестанського обласного відділу ДПУ. 26.09.1928 — 1.03.1929 р. — начальник Контррозвідувального відділу Таганрозького окружного відділу ДПУ. 1.03.1929 — 5.03.1930 р. — начальник 4-го відділення Економічного відділу Повноважного представництва ОДПУ по Північно-Кавказькому краю. 5.03.1930 — 2.06.1930 р. — начальник 3-го відділення Економічного відділу Повноважного представництва ОДПУ по Північно-Кавказькому краю. 2.06.1930 — 1.10.1930 р. — помічник начальника Чорноморського окружного відділу ОДПУ. 1.10.1930 — 1.02.1931 р. — помічник начальника Чорноморського оперативного сектору ОДПУ, начальник Новоросійського міського відділу ОДПУ. У 1930—1931 р. — слухач Курсів удосконалення керівного складу ОДПУ СРСР. 1.02.1931 — 1.12.1931 р. — практикант Кисловодського міського відділу ОДПУ. 1.12.1931 — 24.05.1932 р. — помічник начальника Чорноморського оперативного сектору ОДПУ, начальник Новоросійського міського відділу ОДПУ. 24.05.1932 — 22.03.1933 р. — заступник начальника Чеченського обласного відділу ОДПУ. 22.03.1933 — 27.07.1934 р. — начальник Сальського оперативного сектора ОДПУ. 27.07.1934 — 13.03.1936 р. — начальник Північно-Донського окружного відділу НКВС. 13.03.1936 — 7.10.1936 р. — начальник Секретно-Політичного відділу Управління державної безпеки УНКВС Азово-Чорноморського краю. .11.1936 — 26.06.1937 р. — начальник Секретно-Політичного відділу Управління державної безпеки УНКВС Дніпропетровської області. Був арештований 26.06.1937, звільнений з ув'язнення через три місяці. 26.11.1937 — 26.02.1938 р. — начальник 4-го відділу Управління державної безпеки УНКВС Київської області. 26.02.1938 — 14.01.1939 р. — начальник УНКВС Полтавської області. Із допиту начальника 3 відділу полтавського управління НКВС (з березня 1938 по травень 1939 року) Володимира Платонова 7 липня 1939 року:
На Полтавщині за часи панування Олександра Волкова за ґрати потрапили більше 10000 осіб. Наприклад, згідно зі «зведенням про кількість репресованих УНКВС Полтавської області» за період з 1 січня по 1 липня 1938 року було арештовано 6898 осіб, з яких 3284 — «колишні куркулі», 2160 — «колишні люди», а 142 — «служителі релігійного культу» (священики), значну частину яких згодом розстріляли[1]. 26 червня 1938 року був обраний депутатом до Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Миргородській виборчій окрузі № 179 Полтавської області. Заарештований 8.03.1939 року. Засуджений Військовою колегією Верховного суду СРСР 20 червня 1941 року за статтями 58-1 «а», 58-7, 58-11 КК РРФСР до вищої міри покарання. Розстріляний. Не реабілітований. Звання
Нагороди
Примітки
Джерела
|