Вольфганг Глеземер

Вольфганг Глеземер
нім. Wolfgang Glaesemer
Народився	14 березня 1899(1899-03-14)  Росциславіце, Ґміна Оборники-Шльонські, Тшебницький повіт, Нижньосілезьке воєводство, Республіка Польща
Помер	10 квітня 1999(1999-04-10) (100 років)  Ленггріс, Бад-Тельц-Вольфратсгаузен, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна і Перша світова війна
Військове звання	оберст
Нагороди

Вольфганг Глеземер (нім. Wolfgang Glaesemer; 14 березня 1899, Рімберг — 10 квітня 1999, Ленггріс) — німецький офіцер, оберст вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Син старшого лісника Александра Глеземера і його дружини Гелени, уродженої Зейдель. 25 березня 1918 року вступив в Імперську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 1 липня 1922 року служив в 12-му піхотному полку, з 1 квітня 1924 року — в 1-й, з 1 травня 1927 року — в 3-й роті. З 1 березня 1934 року — командир 2-ї роти 10-го кінного (з 6 жовтня 1936 року — кавалерійського) полку. З 10 листопада 1938 по 26 серпня 1939 року — інструктор Мюнхенського військового училища.

З 10 березня 1940 року — командир 260-го розвідувального дивізіону, одночасно з 7 жовтня 1941 року — 18-го запасного кавалерійського дивізіону, з 19 грудня 1941 по 10 квітня 1942 року — 460-го піхотного полку. 1 червня 1942 року відряджений в училище танкових військ, 24 червня — в штаб 7-ї танкової дивізії. З 15 липня 1942 по 12 січня 1944 року — командир 6-го танково-гренадерського полку, одночасно 17-22 серпня 1943 і 28-30 січня 1944 року виконував обов'язки командир 7-ї танкової дивізії. 1 березня 1944 року відряджений в штаб командира училищ танкових військ. З 10 липня 1944 року — командир 2-го училища танкових військ в Крампніці. 20 липня отримав від Фрідріха Ольбріхта наказ вирушити зі своїми танками в Берлін. Глеземер відмовився приєднатися до Липневої змови і Ольбріхт наказав його арештувати. Глеземер наказав своєму ординарцю, якого не арештували, зв'язатися з Генеральною інспекцією бронетанкових військ і передати, щоб танкісти виконували лише накази інспекції. Згодом Глеземер вдав, що виконує накази Ольбріхта, і втік, після чого прийняв командування його танковими частинами. З 23 лютого 1945 року — командир танково-гренадерської бригади «Велика Німеччина».

26 червня 1926 року одружився з Маргаритою Руперт. В пари народились 3 сини — Ганс-Йоахім (31 серпня 1927), Вольфганг (4 березня 1930) і Юрген (14 серпня 1939).

• Фенріх (25 березня 1918)
• Лейтенант (1 травня 1922)
• Оберлейтенант (1 березня 1927)
• Ротмістр (1 квітня 1934)
• Майор (1 грудня 1938)
• Оберстлейтенант (1 жовтня 1941)
• Оберст (31 жовтня 1942)

• Залізний хрест 2-го класу
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
• Застібка до Залізного хреста 2-го класу (11 червня 1940)
• Залізний хрест 1-го класу (11 червня 1940) — отримав 2 нагороди одночасно.
• Німецький хрест в золоті (2 березня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (20 серпня 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста (12 лютого 1943)

• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• Manteuffel, von H., Die 7. Panzer-Division – Bewaffnung, Einsätze, Männer, Nebel Verlag GmbH, Eggolsheim, Deutschland, 2001

• Біографічні дані.