Воскрекасенко Сергій Іларіонович

Сергій Іларіонович Воскрекасенко
Народився	20 травня 1905(1905-05-20) Лазірці Черкаський район Черкаська область
Помер	16 травня 1979(1979-05-16) (73 роки) Київ
Громадянство	СРСР
Національність	українець
Діяльність	поет, сатирик, гуморист
Мова творів	українська
Жанр	проза, сатира, гумор

|Примітки=

Сергі́й Іларіо́нович Воскрека́сенко (19 жовтня 1906, с. Лазірці, нині Черкаського району Черкаської області — 16 травня 1979, Київ) — український радянський поет, сатирик, гуморист.

Народився 19 жовтня 1906 року в селі Лазірці (нині Черкаського району Черкаської області) в селянській родині. До 1923 року жив у своєму селі, навчався у сусідньому селі Потапцях.

Того ж року вступив у Київський інститут народної освіти.

Закінчив Київський педагогічний технікум (1928 рік).

1928 року окружком комсомолу мобілізував Сергія Воскрекасенка на роботу в комсомольській пресі. Працював спочатку в газеті «Молодий більшовик», потім у журналі «Молодий більшовик».

Під час Німецько-радянської війни перебував в окупації в Києві^[1].

Кореспондент газети «За Радянську Україну», органу ЦК КП(б)У та ВР УРСР ^[2].

1928 року в газеті «Молодий більшовик» надрукував свій перший вірш. Член СП СРСР з 1936 року. Відтоді Сергій Воскрекасенко весь час співробітничає в газетах і журналах, найбільше в «Перці».

Збірки поезій

• «Штурм» (1931);
• «Березнева ніч» (1937);
• «Героїка одеського комсомолу» (1938);
• «Поезії» (1939);
• «Сатира» (1946);
• «Цілком серйозно» (1947);
• «Взагалі і зокрема» (1948);
• «Від душі» (1951);
• «Поезії» (1951);
• «Кому хвала, кому хула» (1952);
• «Під прожектором» (1953);
• «Березова каша» (1955);
• «Не той герой, у кого шапка набакир» (1956);
• «З перцем!» (1957);
• «І всерйоз, і жартома» (1960);
• «Я вас трошки потурбую» (1960);
• «Будьмо ще кращими» (1962);
• «Подивись на себе збоку» (1962);
• «І так далі» (1963);
• «На тому і на цьому світі» (1965);
• «Сатиричні мініатюри» (1965);
• «Плями на совісті» (1966);
• «Не криви душею» (1966);
• «По коню і по голоблях» (1969);
• «Що буває, те буває» (1969);
• «Веселинки» (для дітей, 1972);
• «Для чого ви на світі живете?» (1972);
• «Рвись увись, але й під ноги дивись» (1973).

Книжка спогадів

• «Портрети зблизька» (1977).

Сергій Воскрекасенко — перекладав з російської та білоруської мов. Зокрема, у його перекладі двома виданнями вийшла поема О. Твардовського «Василь Тьоркін».

• Письменники Радянської України. 1917—1987: Біобібліографічний довідник / Упорядники В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К.: Радянський письменник, 1988. — 719 с.
• Письменники Радянської України: Біобібліографічний довідник / Упорядник Олег Килимник. — К.: Радянський письменник, 1960. — 579 с.