Війська радіаційного, хімічного та біологічного захисту

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (серпень 2024)

Війська́ радіаці́йного, хімі́чного та біологічного за́хисту — рід спеціальних військ в складі Сухопутних військ, призначений для забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту, а також аерозольного маскування бойових дій збройних сил.

Сучасні війська РХБЗ складаються з підрозділів і частин, що виконують завдання по радіаційній, хімічній і неспецифічній біологічній (бактеріологічній) розвідці, дезактивації, дегазації і дезінфекції озброєння, техніки, обмундирування, інших матеріальних засобів, а також спеціальній обробці ділянок місцевості і споруд. До їх складу також входять підрозділи, призначені для застосування вогнеметно-запальних засобів (до середини 2000-х рр.) і маскуючих димів.

В Збройних силах України — Війська радіаційного, хімічного та біологічного захисту України.

Перші формування хімічних військ у світі з'явилися під час Першої світової війни (1914-1918), коли були застосовані бойові отруйні речовини (БОР) та вогнемети. Вони здійснювали газобалонні атаки, газометні обстріли та вогнеметання.

В 1915 року російським ученим-хіміком Миколою Дмитровичем Зелінським^[1] і технологом заводу «Красный Треугольник» Е. Куммантом було розроблено перший у світі протигаз, що має здатність поглинати широку гаму бойових отруйних речовин, який отримав назву «Протигаз Зелінського-Кумманта»^[2]. Під час Першої світової війни (1914-1918) модель цього протигаза було поставлено в масове виробництво і почала використовуватися хімічними військами Російської імператорської армії, після чого вітчизняні людські втрати від газів противника різко знизилися.

До кінця 1916 року до складу Російської імператорської армії входило 15 хімічних підрозділів (є відомості про існування в 1915-1918 рр.), а саме:

• 3-тя окрема хімічна рота;
• 4-та окрема хімічна рота;
• 5-та окрема хімічна рота;
• 6-та окрема хімічна рота;
• 8-ма окрема хімічна рота;
• 9-та окрема хімічна рота;
• 10-та окрема хімічна рота;
• 12-та окрема хімічна рота;
• 13-та окрема хімічна рота;
• 31-ша окрема хімічна рота.

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

• ведення радіаційної, хімічної та неспецифічної біологічної (бактеріологічної) розвідки
• радіаційний і хімічний контроль
• спеціальна обробка частин (підрозділів), обезлюднених озброєння, техніки, боєприпасів та інших матеріальних засобів, а також дегазація, дезинфекція і дезинсекція обмундирування, ділянок доріг, місцевості та споруд
• участь у ліквідації наслідків аварій (руйнувань) на підприємствах атомної енергетики та хімічної промисловості
• застосування аерозолів (димів) для маскування дій своїх частин (підрозділів) та протидія технічним засобам розвідки й високоточній зброї супротивника
• застосування вогнеметно-запалювальної зброї
• ремонт і відновлення озброєння військ РХБ захисту й засобів захисту

Підготовка офіцерів для військ РХБ захисту здійснюється на факультеті військової підготовки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»[1] [Архівовано 13 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (до 2002 р. — ф-т РХБ захисту Харківського військового університету, після 2002 р. і до реорганізації вишу — ф-т РХБ захисту та екології Харківського інституту танкових військ).

• Інженерні війська
• Загін 731
• Захист від зброї масового ураження
• Військова служба правопорядку у Збройних Силах України
• Війська зв'язку
• Війська радіаційного, хімічного та біологічного захисту України

• Боевые отравляющие вещества [Архівовано 23 червня 2021 у Wayback Machine.]
• Все о Инженерном обеспечении боя (Инженерные войска) [Архівовано 1 травня 2008 у Wayback Machine.]
• Войска радиационной, химической и биологической защиты [Архівовано 6 липня 2013 у Wayback Machine.]
• Огнеметы: второе рождение [Архівовано 17 грудня 2009 у Wayback Machine.]
• Приколы про войска РХБЗ
• Натівські стандарти та міжнародна підтримка, Або якими є сучасні тенденції РХБ захисту
• Микола Сатпаєв - Бойова хімія – від найдавніших часів до сьогодні

• Радянська військова енциклопедія. «ГРАЖДАНСКАЯ — ЙОКОТА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 3. — С. 544—547. — ISBN 00101-236. (рос.)
• Военный энциклопедический словарь (ВЭС), М., Военное издательство, 1984

Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

1. ↑ Українець, який придумав перший у світі протигаз та врятував тисячі життів. 24 Канал (укр.). 26 квітня 2019. Процитовано 25 грудня 2024.
2. ↑ Протигаз Зелінського-Кумманта 1915 року. nvimu.com.ua. Процитовано 25 грудня 2024.