Вікно у двір

Вікно у двір
Rear Window
Вікно у двір
Жанр	саспенс/трилер
Режисер	Альфред Гічкок
Продюсер	Альфред Гічкок
Сценарист	Корнел Вулріч Джон Майкл Гейс
У головних ролях	Джеймс Стюарт Грейс Келлі Телма Ріттер Венделл Корі Реймонд Берр
Оператор	Роберт Беркс
Композитор	Франц Ваксман
Художник	Гел Перейраd
Кінокомпанія	Paramount Pictures
Дистриб'ютор	Paramount Pictures (1954-83) Universal Studios (з 1983) USA Films (2000 перевидання)
Тривалість	112 хв.
Мова	англійська
Країна	США
Рік	1954
Дата виходу	1 серпня 1954 (США)
Кошторис	$1 мільйон
Касові збори	37 034 514 $[1] і 36 764 313 $[1]
IMDb	ID 0047396
Вікно у двір у Вікісховищі  Вікно у двір у Вікіцитатах

«Вікно у двір» (англ. Rear Window) — американський трилер Альфреда Гічкока 1954 року за мотивами оповідання Корнела Вулріча «Мабуть, це було вбивство», який є зразковим прикладом побудови чудового саспенсу в кіно, особливо, якщо взяти до уваги технічні обмеження, тому що дія відбувається в одній декорації.

На 1 березня 2024 року фільм займав 51-шу позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb.^[2]

Джеф Джефріз (Джеймс Стюарт), фотограф, який працює в журналі та зламав собі ногу, змушений нудьгувати в чотирьох стінах і розважається лише тим, що підглядає у бінокль за повсякденним життям двору й сусідами у будинку навпроти. Помітивши підозрілу поведінку одного з них, він вирішив, що той убив свою дружину. Через неможливість пересуватися Джеф звертається за допомогою до своєї нареченої Лізи (Грейс Келлі), спокійної блондинки, яка працює моделлю в будинку моди. Дівчина палко в нього закохана і тому погоджується виконувати за нього небезпечну «роботу ногами».

• Джеймс Стюарт — Л. Б. Джефріз
• Грейс Келлі — Ліза Фремон
• Вендел Корі — детектив Томас Дойл
• Телма Ріттер — Стела
• Реймонд Берр — Ларс Торвальд
• Джудіт Евелін — міс «Одиноке Серце»
• Рос Багдасарян — композитор
• Джорджина Дарсі — міс Торсо
• Ірен Вінстон — місис Анна Торвальд
• Кетрін Грант — дівчина на вечірці автора пісень

• Режисер: Альфред Гічкок
• Сценарій: Джон Майкл Гейс, Корнел Вулріч (автор оповідання)
• Оператор: Роберт Беркс
• Художники: Хел Перейра, Джозеф МакМіллен Джонсон
• Композитор: Франц Ваксман
• Монтаж: Джордж Томазіні
• Грим: Волі Вестмор
• Костюми: Едіт Гед
• Звук: Джон Коуп, Геррі Ліндгрен

• Камео Альфреда Гічкока — заводить годинник у квартирі музиканта.
• «Якщо ви не відчуєте приємного жаху під час перегляду „Вікна у двір“ ущипніть себе — скоріш за все ви вже мертві» — один з рекламних слоганів фільму.
• Павільйонні декорації, використані у фільмі, на момент створення картини були найбільшими, побудованими на студії Paramount Pictures. Павільйон був побудований за моделлю реально існуючого в Нью-Йорку двора.
• Прообразом для любовних стосунків головного героя та його дівчини став роман знаменитого фотографа Роберта Капи та актриси Інгрід Бергман.
• Інтер'єр квартири головного героя повторює обстановку квартири іншого знаменитого американського фотографа Сліма Ааронса.
• Це єдиний фільм, у якому Грейс Келлі можна побачити із цигаркою.

«Вікно у двір» вважається одним із класичних фільмів світового кіно і став джерелом для багатьох наслідувань та цитат.

Під враженням від перегляду фільму Хуліо Кортасар написав новелу «Слина диявола», яка лягла в основу фільму Мікеланджело Антоніоні «Фотозбільшення».

У 1991 році було знято радянську екранізацію оповідання — «Вікно навпроти». У 1998 році було знято однойменний ремейк. Режисер — Джефф Блекнер. У головних ролях знялися Крістофер Рів та Деріл Ганна. У 2007 році було знято фільм «Параноя» за мотивами фільму «Вікно у двір».

Фільм спародіювали у мультсеріалі «Сімпсони» в епізоді «Барт темряви». У серіалі «Касл» сота серія «Життя інших» знята за мотивами фільму «Вікно у двір».

Сцена очікування вбивці за зачиненими дверима та телефонного дзвінка, який залишається без відповіді, процитована у фільмі братів Коен «Старим тут не місце». «Вікно у двір» вплинуло на Френсіса Форда Копполу і Браяна Де Пальму, які зняли пізніше трилери «Розмова» і «Прокол» відповідно, наповнені посиланнями до Хічкока.

• 1955 — Премія Едгара Аллана По
  • Найкращий художній фільм — Джон Майкл Хейс

• 1954 — Премія Національної ради кінокритиків США
  • Найкраща актриса — Грейс Келлі

• 1955 — Премія «Оскар»
  • Найкраща операторська робота — Роберт Беркс
  • Найкращий режисер — Альфред Гічкок
  • Найкращий звукозапис — Лорен Райдер
  • Найкращий сценарій — Джон Майкл Хейс

• 1955 — Премія BAFTA
  • Найкращий фільм

• Вікно у двір на сайті IMDb (англ.)
• Rear Window на сайті Box Office Mojo (англ.)
• Detailed review [Архівовано 19 вересня 2012 у Wayback Machine.]