Віллеклуа

Віллеклуа; Villécloye
Країна	Франція
Регіон	Гранд-Ест
Департамент	Мез
Округ	Верден
Кантон	Монмеді
Код INSEE	55554
Поштові індекси	55600
Координати	49°30′41″ пн. ш. 5°23′54″ сх. д.H G O
Висота	182 - 319 м.н.р.м.
Площа	7,18 км²
Населення	259 (01.01.2021)
Густота	36,07 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер; Мандат	Luc Forget; 2020-2026

Віллеклуа́ (фр. Villécloye) — муніципалітет у Франції, у регіоні Гранд-Ест, департамент Мез. Населення — 259 осіб (01.01.2021)^[1].

Муніципалітет розташований на відстані^[2] близько 240 км на схід від Парижа, 75 км на північний захід від Меца, 85 км на північ від Бар-ле-Дюка.

Історія

До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Лотарингія. Від 1 січня 2016 року належить до нового об'єднаного регіону Гранд-Ест^[3].

Демографія

Динаміка населення (INSEE ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)^[4]:

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

120

32

12

24

40

12

0

Жінки

108

12

36

24

0

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
0	85 +	0
0	80-84	0
4	75-79	4
4	70-74	16
4	65-69	4
4	60-64	4
8	55-59	4
12	50-54	8
16	45-49	8
8	40-44	20
8	35-39	12
8	30-34	0
0	25-29	4
0	20-24	4
12	15-20	8
20	10-14	8
8	5-9	0
4	0-4	4

Економіка

2010 року серед 168 осіб працездатного віку (15—64 років) 126 були активними, 42 — неактивними (показник активності 75,0%, у 1999 році було 70,3%). З 126 активних мешканців працювало 112 осіб (64 чоловіки та 48 жінок), безробітними було 14 (8 чоловіків та 6 жінок). Серед 42 неактивних 15 осіб було учнями чи студентами, 9 — пенсіонерами, 18 були неактивними з інших причин^[5].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 101 оподатковане домогосподарство, у яких проживали 246,0 особи, медіана доходів виносила 18 399,5 євро на одного особоспоживача^[6]

Посилання

Див. також

Список муніципалітетів департаменту Мез

Примітки

↑ ^а ^б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
↑ Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.](фр.)
↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

Це незавершена стаття з географії Франції.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[popleg2021-1] а ^б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.

[2] Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів

[reform_law-3] Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.](фр.)

[4] Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.

[5] Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)

[6] Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]