Галицьке озеро

Галицьке озеро
	58°24′23″ пн. ш. 42°17′55″ сх. д. / 58.4065° пн. ш. 42.2985° сх. д.
Розташування
Країна	Росія
Регіон	Костромська область
Геологічні дані
Розміри
Площа поверхні	75,4 км²
Висота	100 м
Глибина макс.	5 м
Довжина	17 км
Ширина	6,4 км
Вода
Басейн
Вливаються	Chelsmad, Srednyayad і Svyatichkad
Витікають	Вьокса (притока Костроми)d
Площа басейну	872 км²
Країни басейну	Росія
Інше
Geonames	562155
Код ДВР Росії	08010300111110000005789
	Галицьке озеро (Росія)
	Галицьке озеро у Вікісховищі

Га́лицьке озеро (рос. Галичское озеро) — найбільше озеро Костромської області Росії.

Гідрографія

Площа 75,4 км²^[1]. Витягнуто із заходу на схід. Довжина озера — 17 км, найбільша ширина — 6,4 км, глибина до 3,5 метра. Береги плоскі, заболочені. Дно мулисте, в озері великі запаси сапропелю. Покривається льодом в кінці жовтня — початку листопада, скресає в квітні^[2]^[3]^[4].

Рівень води в озері — 101 м над рівнем моря. Галицьке озеро живиться в основному ґрунтовими водами. Зі східного боку в нього впадають кілька річок, найбільші — Челсма і Середня, витікає Вьокса^[5]^[2].

На південному березі озера розташоване місто Галич^[4].

Палеогеографія

Улоговина озера утворилася понад 125 тисяч років тому при таненні льодовикових вод. У той час її розміри перевершували величину нинішнього озера^[6].

Історія

В одному з рідкісних говорів жителів узбережжя Галицького озера збереглася ймовірна стара назва водойми — «Нерон»^[7].

Озеро в XXI столітті

Озеро багате на рибу, проте в останні роки спостерігається тенденція до його обміління. Через мілководність 70 % площі водойми поросло заростями і замулено, що може поставити під загрозу екосистему озера^[8].

Навколишня природа

Навколо знаходиться Державний природний заказник «Галицький», що включає в себе заболочені приозерні ділянки. У ньому збереглася реліктова чорна вільха, там зустрічається понад 180 видів птахів, 37 видів ссавців і 9 видів амфібій і рептилій^[6].

Примітки

↑ Озеро Галичское / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
↑ ^а ^б А. В. Измайлова. Галичское озеро // Вода России. Архівовано з джерела 9 вересня 2020
↑ Галичское озеро // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
↑ ^а ^б Аркуш карти O-38-XIII. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1981 р. Видання 1989 р. (рос.)
↑ Аркуш карти O-38-49-Г.
↑ ^а ^б «Чёрные дыры» Галичского района - Галич Костромской история. history.galich44.ru. Архів оригіналу за 19 листопада 2020. Процитовано 14 травня 2020.
↑ Свиньин П. П. часть I, глава «Галич» // Картины России и быт разноплеменных её народов из путешествий П.П.Свиньина. — С-Петербург, 1839. — С. 170—171. (рос.)
↑ Г. К. Фомичева, Т. М. Колесова. Экологическое состояние Галичского озера // Костромская земля / выпуск № 3 (1995). kostromka.ru (рос.). Архів оригіналу за 20181013220743. Процитовано 20 червня 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)

Посилання

История рыболовства и Рыбной слободы в Галиче с конца XVIII до середины XX веков. history.galich44.ru (рос.). Архів оригіналу за 20180923233810. Процитовано 20 червня 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка) (рос.)
Галичское озеро и его подробное описание. костромские-деревни.рф (рос.). Костромские деревни. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 20 червня 2019. (рос.)
Фотогалерея Галичского озера. fotki.galich44.ru. Архів оригіналу за 26 липня 2017. Процитовано 20 червня 2019. (рос.)

[ГВР-1] Озеро Галичское / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)

[Вода_России-2] а ^б А. В. Измайлова. Галичское озеро // Вода России. Архівовано з джерела 9 вересня 2020

[БСЭ3-3] Галичское озеро // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).

[O-38-XIII-4] а ^б Аркуш карти O-38-XIII. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1981 р. Видання 1989 р. (рос.)

[O-38-49-Г-5] Аркуш карти O-38-49-Г.

[:0-6] а ^б «Чёрные дыры» Галичского района - Галич Костромской история. history.galich44.ru. Архів оригіналу за 19 листопада 2020. Процитовано 14 травня 2020.

[7] Свиньин П. П. часть I, глава «Галич» // Картины России и быт разноплеменных её народов из путешествий П.П.Свиньина. — С-Петербург, 1839. — С. 170—171. (рос.)

[kostromka.ru-8] Г. К. Фомичева, Т. М. Колесова. Экологическое состояние Галичского озера // Костромская земля / выпуск № 3 (1995). kostromka.ru (рос.). Архів оригіналу за 20181013220743. Процитовано 20 червня 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]