|
Галіфакс
Галіфа́кс (англ. Halifax) офіційно: Регіональний муніципалітет Галіфа́кс (англ. Regional Municipality of Halifax) — столичне місто провінції Нова Шотландія. Населення: 390 096 (2011), у тому числі міських жителів: 297 943. Найбільший населений пункт у Східній Канаді, де розміщена база Збройних сил Канади.  ІсторіяДо прибуття європейців територію сучасного Галіфакса було заселено індіанськими племенами мікмак. Поселенці узбережжя гавані називали її Jipugtug (занглізовано на Chebucto — «великий харб»). У 1749 британський генерал Едвард Корнвалліс (англ. Edward Cornwallis) заснував на території містечко Галіфакс, назване на честь Джорджа Монтагу-Данка, другого графа Галіфакса (англ. George Montagu-Dunk, 2nd Earl of Halifax). Граф був президентом торгової комісії, яка відіграла велику роль у колонізації Нової Шотландії та становленні шкільництва у місті. Унаслідок заснування містечка Галіфакс розпочалася Війна отця Ле-Лутр (1740—1755) (англ. Father Le Loutre's War).[2][3] Заснувавши Галіфакс, англійці порушили раніше укладені договори з тубільцями-мікмаками, підписані після війни отця Ралі (англ. Father Rale's War). Щоб захиститися від мікмаків, акадійців і французького нападу на новостворені поселення, зведено британські укріплення: у Галіфаксі в 1749 — цитадель Гіл (англ. Citadel Hill); у 1749 в містечку Бедфорд (англ. Bedford) — форт Саквіл (англ. Fort Sackville); у 1750 в містечку Дартмуті (англ. Dartmouth); і в 1754 у Лоренстауні (англ. Lawrencetown). Галіфакс — перше із п'яти графств, утворених у Новій Шотландії. Проте межі графства змінювалися в 1763 (приєднання острова Кейп-Бретон) і в 1784 (виділення його в окрему колонію). У 1784 зі складу графства ще було виділено графство Шелберн, а в 1822 частина міста Сент-Меріс перейшла з графства Галіфакс до графства Сідні (сучасна назва Антігоніш)[4]. У 1835 році графство Галіфакс розділили на графства Колчестер, Пікту і Галіфакс. Ці округи в рамках графства існували і раніше, оскільки в 1803 році безуспішно намагалися поділити його. У 1863 скореговано кордон з графством Гайсборо, а в 1871 і 1880 роках визначено його межу з графством Колчестер.  6 грудня 1917 року в гавані Галіфакса французький військовий транспорт «Монблан», завантажений вибухівкою (тротилом, піроксиліном і пікриновою кислотою), зіткнувся з норвезьким кораблем «Імо». В результаті зіткнення на судні почалася пожежа, що призвела до вибуху вантажу (див. Вибух у Галіфаксі), в результаті якого були повністю зруйновані порт і значна частина міста. Близько 2 тис. людей загинули під уламками будівель та внаслідок численних пожеж, що почались у місті в результаті вибуху. Приблизно 9 тис. осіб отримали поранення, 400 втратили зір. Вибух у Галіфаксі входить до числа найсильніших вибухів, влаштованих людством, і найпотужнішим вибухом до моменту створення ядерної зброї. Під час Другої світової війни населення міста різко збільшилося удвічі за рахунок військових моряків. Конфлікт між місцевими та військовими вилився у масові заворушення у День Перемоги в Європі 7-8 травня 1945 р., коли адмірал Леонард Мюррей (англ. Leonard W. Murray) вирішив у честь святкування спустити на берег 9 тисяч військових моряків (див. Заворушення у Галіфаксі). Не знайшовши алкоголь, військові вчинили масовий погром міста.[5] 1 квітня 1996 муніципалітети графства Галіфакс та міста Дартмут, Галіфакс, Бедфорд, а також Девень, Аплендс-Парк і Вейверлі об'єдналися, утворивши районний муніципалітет Галіфакс. Крім нього на території графства залишилися чотири індіанські резервації, адміністрація яких залишилися за корінними народами.[6] Відомі уродженці і жителі
Українці в ГаліфаксіГаліфакс був початковим пунктом, куди прибували перші українські емігранти від 1891 року[7]. Тому з нагоди 120-ї річниці перших українських переселенців до Канади 24 червня 2011 року був запущений Історичний Потяг українських піонерів, що пройшов за маршрутом Галіфакс — Монреаль — Оттава — Торонто — Вінніпег — Саскатун — Едмонтон.[8] У Галіфаксі проживає 4475 українців. Освіта і КультураУ Галіфаксі містяться декілька відомих університетів:
 Галіфакс є найбільшим культурним центром атлантичних провінцій Канади. У Галіфаксі працюють театри, музеї та художні галереї, в тому числі театр Нептун, музей природної історії Нової Шотландії, морський музей Атлантики, військовий музей, Художня галерея Нової Шотландії, дають концерти музичні колективи, найвідомішим з яких є симфонічний оркестр Нової Шотландії[9]. Клімат
Див. такожДжерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.jpg)
