Гентгельвін
Гентгельві́н (рос. гентгельвин; англ. genthelvite; нім. Genthelvin n) — мінерал підкласу каркасних силікатів, Zn4[BeSiO4]3. Етимологія та історіяНазва «ґентельвін», з одного боку, пов'язана з тісною спорідненістю мінералів гельвіну і ґентгельвіну. З іншого боку, на честь німецько-американського хіміка і мінералога Фрідріха Августа Ґента (1820—1893, Friedrich August Genth), який вперше описав цей мінерал в 1892 році не давши йому назви. Загальний описГентгельвін — суттєво цинковий кінцевий член групи мінералів із загальною формулою Me4[BeSiO4]3S, де Me — Mn, Fe, Zn. Вміст ВеО 11-13 %. За кристалічною структурою та властивостями близький до гельвіну. Густина 3,42—3,70. Твердість 6—6,5. Колір рожевий, рожево-червоний, жовтий різних відтінків, рідше блакитно-зелений, смарагдово-зелений, безбарвний. Зустрічається в пегматитах нефелінових сієнітів з содалітом, манганільменітом, цирконом, апатитом, в ґрейзенах — з фенакітом, крім того — в міаролітових порожнинах в гранітних пегматитах; в лужних гранітах і сієнітах, грейзенах та скарнах. Асоціація: фенакіт, бертрандит, гамбергіт, сидерит, сфалерит, вілеміт, ганіт, топаз, циркон, кварц, мікроклін, цеоліти. Промислово важливі скупчення відомі тільки в родовищах полевошпатових метасоматитів в асоціації з альбітом, мікрокліном, сидерофілітом, кварцом, цирконом, колумбітом, вілемітом. Гентгельвін у скупченнях — берилієва руда. Збагачується гравітацією. ПоширенняСША, штати Колорадо, Род-Айленд. Великі кристали знайдені у провінції Квебек, Канада. Крім того, в Норвегії, Англії, Шотландії, Нігерії, Аргентині, Гренландії та ін.. Див. такожПримітки
Література
Посилання |