Географія ґрунтів
Географія ґрунтів — наука, що вивчає закономірності формування і просторове розміщення ґрунтів; є розділом ґрунтознавства і перебуває у тісному зв'язку з фізичною географією, в тому числі геоморфологією, кліматологією, геоботанікою, ландшафтознавством, палеогеографією. Основні напрямкиГеографію ґрунтів поділяють на:
Найзагальніші закономірності географії ґрунтів:
Основні методи
З розвитком уявлень про елементарний ґрунтовий ареал і розробкою вчення про структуру ґрунтового покриву в географії ґрунтів почали використовувати методи статистики. Сучасний станГеографія ґрунтів створює наукову основу для якісної інвентаризації земельних угідь (з різною родючістю ґрунтів) і їх районування, що сприяє раціональному розміщенню сільськогосподарського виробництва. Історичні аспектиУ Російській імперії географія ґрунтів виникла в кінці 19 століття в результаті праць В. В. Докучаєва, що створив вчення про фактори ґрунтоутворення, про горизонтальну і вертикальну зональність ґрунтів. Джерела
Література
Посилання
|