Глушко Олександр Вікторович

Ця стаття є кандидатом на вилучення. Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/2 грудня 2024. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення. Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей. До уваги номінатора: Будь ласка, повідомте автора цієї сторінки про номінацію, підставивши шаблон: {{subst:папв|Глушко Олександр Вікторович|2 грудня 2024}} ~~~~ на його сторінку обговорення. Адміністраторам: вилучити · залишити · редагувати

Олександр Глушко
Солдат
Загальна інформація
Народження	11 листопада 1984(1984-11-11)  Рунівщина, Полтавський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	11 лютого 2021(2021-02-11) (36 років)  Зайцеве, Світлодарська міська громада, Бахмутський район, Донецька область, Україна  (вогнепальне поранення)
Поховання	Рунівщина
Військова служба
Роки служби	2019—2021
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	59 ОМПБр
Війни / битви	Війна на сході України

Олекса́ндр Вікто́рович Глушко́ (нар. 11 листопада 1984(19841111) року, с. Рунівщина, Полтавський район, Полтавська область — 11 лютого 2021 року, смт Зайцеве, Бахмутський район, Донецька область) — солдат, водій-кулеметник інженерно-саперного взводу 5 батальйонно-тактичної групи 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка Збройних сил України^[1], учасник російсько-української війни.

У 2002 році закінчив середню школу в Рунівщині. Змінив багато професій, за фахом — кухар. Проживав з дружиною та дітьми у Полтаві.

Учасник Операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей з лютого 2019 року. Службу за контрактом розпочав у 81-й окремій аеромобільній бригаді.

Смертельно поранений 11 лютого 2021 року, пострілом російського снайпера, під час перебування на бойових позиціях, поблизу смт Зайцеве Бахмутського району. Помер під час евакуації до військового шпиталю.

Прощання відбулось 13 лютого 2021 року біля будівлі Полтавської ОДА, похований в рідному селі Рунівщина, поряд з могилою батька. Залишились мати, дружина та двоє дітей^[2][3].

• 59-та окрема мотопіхотна бригада (Україна)
• Втрати 59-ї мотопіхотної бригади
• Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (з січня 2021 року)

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.