|
Гордон Чайлд
Вір Гордон Чайлд (англ. Vere Gordon Childe, 1892 — 1957) — англо-австралійський археолог і філолог, дослідник давньої історії Європи. Член Британської академії (з 1940), академік Единбурзького університету, директор Інституту археології Лондонського університету (1946—1956). ЖиттєписНавчався у Королівському коледжі Оксфордського університету, у Кембриджському університеті, у Сіднейському університеті. Був прихильником марксизму, запропонував матеріалістичне обґрунтування історичних процесів. Чайлд виступав проти «теорії міграціонізму», що пояснювала зміни культури переселеннями народів, висуваючи тезу про самостійність культурного розвитку. Досліджував виникнення і розвиток землеробства. Є автором терміну «неолітична революція» і засновником антропологічного неоеволюціонізму. Після викривальної доповіді Микити Хрущова на ХХ з'їзді КПРС та відвідин СРСР у 1956 році, Гордон Чайлд дуже розчарувався в радянських реаліях та стані науки СРСР. Повернувшись до Лондона, він написав провідним археологам СРСР гіркого листа про безнадійну відсталість і політичну заангажованість радянської науки. Після цього добровільно склав повноваження директора Інституту археології і повернувся до Австралії. Внаслідок глибокого розчарування в марксистських догмах, які він сповідував упродовж свого життя, вчений покінчив життя самогубством, скинувшись з 70-метрової скелі.[1] ПраціНайбільш відомі праці Гордона Чайлда, які є класикою європейської археології і давньої історії:
В працях «Розквіт європейської цивілізації» і «Арійці: дослідження індоєвропейських коренів» (The Aryans: A Study of Indo-European Origins, 1926) Чайлд визначає прабатьківщиною індоєвропеців степи сучасної України та південної Росії.[2] Чайлд також є автором науково-популярних книг, що призначені для широко кола читачів:
Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
