Share to:

 

Готфрід III (граф Лувену)

Готфрід III
фр. Godefroid III
нім. Gottfried III
нід. Godfried III de Moedige Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився1142 Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер21 серпня 1190 Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняЦерква Святого Петра Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфеодал Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулгерцог Нижньої Лотарингіїd[1], Landgrave of Brabantd, count of Brusselsd, Count of Leuvend і margrave of Antwerpd Редагувати інформацію у Вікіданих
РідHouse of Brabantd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоГотфрід VI (герцог Нижньої Лотарингії)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиLuitgarde of Sulzbachd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зMargaret of Limbourgd[2] і Imagina of Loond[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиГенріх I (герцог Брабанту)[2], Albert of Louvaind[3], Guillaume de Louvaind[3] і Godefroi de Louvaind[3][2][4] Редагувати інформацію у Вікіданих

Готфрід III (VI) Сміливий (нід. Godfried III de Moedige, нім. Gottfried III.; 1141/1142 — 1190) — 9-й граф Лувена, 4-й ландграф Брабанту і граф Брюсселя (як Готфрід III) в 1142—1190 роках, маркграф Антверпену і герцог Нижньої Лотарингії в 1142—1190 роках (як Готфрід VII, але з врахуванням віцегерцога Готфріда — рахується Готфрідом VIII).

Життєпис

Походив з Лувенського дому. Єдиний син Готфріда VI, герцога Нижньої Лотарингії, та Ліутгарди фон Зульцбах. Народився у 1141 або 1142 році. Невдовзі помер батько. Малий вік нового герцога призвів до боротьби за опіку та регентство. За допомоги Тьєрі I, графа Фландрії, давнього союзника діда Готфріда — Готфріда V — вдалося зберегти та підтвердити усі права й титули. Але натомість Готфрід III (VI) вимушений був визнати Тьєррі I своїм сюзереном. 1147 року був присутній на коронації Генріха Беренгара в Аахені.

Досягши повноліття Готфрід III почав активно боротися з сеньйорами Гримбергена, з якими вступив у суперечку ще його батько. У 1158 році одружився з представницею Лімбурзького дому, завершивши тим самим тривале протистояння між родами. 1159 року Готфріду III вдалося захопити та знищити мотт (укріплення) Гримбергену, внаслідок чого завершилася тривала війна.

1171 року намагався втрутитися у справи графства Ено, проте невдало. Після смерті першої дружини 1172 року одружився вдруге. 1179 року викупив графство Арсхот.

У 1182—1184 роках здійснив прощу до Єрусалиму. Завдяки успішним військовим кампаніям герцогству підкорилися 1184 року — графство Жодонь і 1189 року — графство Дюрас.

Помер 1190 року. Йому спадкував старший син Генріх. Після смерті Готфріда III титул герцога Нижньої Лотарингії було оголошений таким, що не має володарювання.

Родина

1. Дружина — Маргарита, донька Генріха II, герцога Лімбурга

Діти:

  • Генріх (1165—1235), 1-й герцог Брабанту
  • Альбрехт (1166—1192), єпископ Льєжа

2. Дружина — Імажина, донька Людовика I, графа Лоона

Діти:

  • Вільгельм (бл. 1180 — після 1224), сеньйор Перве
  • Годфрід (д/н—1225/1226), сенешаль, родоначальник англійської гілки Лувенського дому

Примітки

  1. ↑ Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
  2. ↑ а б в г д е Kindred Britain
  3. ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
  4. ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.

Джерела

  • Kurt Reindel: Gottfried VII. in der Wiege. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 6, Duncker & Humblot, Berlin 1964, ISBN 3-428-00187-7, S. 664 f.
  • Frans Theuws and Nico Roymans, Land and Ancestors: Cultural Dynamics in the Urnfield Period and the Middle Ages in the Southern Netherlands, (Amsterdam University Press, 1999), 331.
Kembali kehalaman sebelumnya