Граков Борис Миколайович
Граков Борис Миколайович (рос. Граков Борис Николаевич, нар. 1 грудня 1899, Онега — пом. 14 вересня 1970, Москва) — радянський археолог, широко відомий фахівець зі скіфо-сарматської та античної археології, керівник Степової скіфської експедиції Московського державного університету, доктор історичних наук, професор Московського державного університету[2]. ЖиттєписНародився в місті Онега Онезького повіту Архангельської губернії Російської імперії (нині - в Онезькому районі Архангельської області Російської Федерації), в родині лісничого, спадкового дворянина. З 1905 р. жив у Москві. У 1918 р. закінчив Сьому Московську гімназію із золотою медаллю і вступив на історико-філологічний факультет Московського університету (1918—1922 рр.). У 1919 р. отримав тимчасову посаду наукового співробітника у Державному історичному музеї, з 1922 р. — старший помічник зберігача. У 1924 році вступив до аспірантури РАНДІСН, і в 1928 р. захистив дисертацію на тему «Давньогрецькі клейма з іменами астіномів». З 1925 р. проводив розкопки в Поволжі і Приуралля, з 1937 р. — в Україні. Б. Н. Граков першим систематизував величезний матеріал про старогрецькі керамічні клейма і створив повний їх зведення по Північному Причорномор'ї. Досліджував проблеми етногеографії Скіфії, суспільного устрою і виробництва скіфів і сарматів, виділив основні етапи сарматської культури Поволжя і Приуралля VI—IV ст. до н. е.. Автор багатьох наукових робіт, серед яких «Давньогрецькі клейма з іменами астиномів», «Скіфи», «Кам'янське городище на Дніпрі», «Рання залізна доба» й ін.[3]. З 1941 р. — професор кафедри археології історичного факультету Московського державного університету. Б. Н. Граков — засновник кількох нових напрямків в археології. Він вперше створив нову наукову дисципліну — антична керамічна епіграфіка. Його розкопки були чудовою школою для студентів і аспірантів історичного факультету[4]. ПраціСписок праць був опублікований в журналі «рос. Советская археология», № 2, 1971 р., де не опублікували мемуари.
Примітки
Джерела
|