Грянчиха

село Грянчиха
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Миргородський район
Тер. громада	Гоголівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA53060110020060157
Облікова картка	Облікова картка
Основні дані
Населення	28 (2001 рік)
Територія	0,158 км²
Густота населення	180.65 осіб/км²
Поштовий індекс	38315
Телефонний код	+380 5345
Географічні дані
Географічні координати	49°50′20″ пн. ш. 33°44′51″ сх. д. / 49.83889° пн. ш. 33.74750° сх. д. / 49.83889; 33.74750
Відстань до районного центру	8 км
Найближча залізнична станція	Гоголеве
Відстань до залізничної станції	12 км
Місцева влада
Адреса ради	38315, Полтавська обл., Великобагачанський р-н, с. Устивиця
Карта
Грянчиха
Грянчиха
Мапа

Гря́нчиха — село Миргородського району Полтавської області. Населення станом на 2001 рік становило 28 осіб. Входить до складу Гоголівської селищної громади.

Село Грянчиха знаходиться за 2 км від правого берега річки Псел, за 1,5 км від села Псільське.

Віддаль до селища Велика Багачка — 8 км. Найближча залізнична станція Гоголеве — за 12 км.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[1]:

Село Грянчиха виникло в другій половині XIX ст. як хутір Устивицької волості Миргородського повіту Полтавської губернії.

За переписом 1900 року в хуторі Грянчиха Устивицької волості Миргородського повіту Полтавської губернії разом з іншими хуторами (Широка Долина, Суржків, Булатов, Горбанів, Даценків, Коломійцев, Зайцев, Ольховий, Рубанов) була Друга Устивицька козацька громада, що об'єднувала 95 дворів, 760 жителів.

У 1912 році у хуторі Грянчиха було 42 жителя.

У січні 1918 року в селі розпочалась радянська доба.

У 1926 році Говори входили до Устивицького району Лубенської округи.

З 16 вересня 1941 по 19 вересня 1943 року Грянчиха була окупована німецько-фашистськими військами.

До 2019 року орган місцевого самоврядування — Устивицька сільська рада.

• Поблизу села є шість курганів, навпроти села Грянчиха – поселення черняхівської культури

• Погода в селі Грянчиха [Архівовано 25 червня 2008 у Wayback Machine.]

1. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних