|
Гуадалканал
Гуадалкана́л — острів у Тихому океані, в групі Соломонових островів. Належить державі Соломонові Острови. Площа острова становить 5,3 тис. км². Острів складений в основному кайнозойськими вулканічними породами. Максимальна висота острова та країни сягає 2335 м (г. Попоманасеу). На острові поширені плантації кокосової пальми. Ведеться видобуток золота. На острові розташована столиця Соломонових островів — місто Хоніара. ІсторіяОстрів був відкритий в 1568 році експедицією іспанського мореплавця Альваро Менданья де Нейра, який назвав його на честь муніципалітету Гуадальканаль (ісп. Guadalcanal) в Андалусії. Протягом тривалого часу, аж до другої половини XVIII століття, жителі острова практично не контактували з європейцями, а лише з деякими торговцями і китобоями. З 1845 року на Гуадалканалі з'явилися місіонери, а місцевих жителів стали вербувати на роботи на плантаціях Фіджі[1]. 15 березня 1893 року над островом був встановлений протекторат Британської імперії[2] і до 1971 року були частиною Британських Західно-Тихоокеанських Територій[2]. На початку XX століття на Гуадалканалі розширилася місіонерська діяльність, з'явилися перші плантації кокосової пальми. В 1912 році в поселенні Лонггу англіканськими місіонерами була відкрита школа. У 1942—1943 роках на Гуадалканалі відбулася одна з вирішальних битв війни на Тихому океані. На острові була побудована військова база США, а доросле чоловіче населення було залучене до роботи в трудових загонах[1]. У післявоєнний період на Гуадалканалі з'явився рух «Masinga Rule», що стало результатом руйнування традиційних соціально-політичних і соціально-економічних систем, зміни способу життя в роки війни, коли на острові з'явилися у великій кількості західні товари[1]. Цей рух зіграв велику роль у боротьбі за незалежність Соломонових Островів. З 1978 Гуадалканал є частиною держави Соломонові Острови. Див. такожПримітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
