|
Дазатиніб
Дазатиніб (англ. Dasatinib, лат. Dasatinibum) — синтетичний лікарський препарат, що належить до групи інгібіторів Bcr-Abl-тирозинкінази[1][2], що застосовується перорально.[3][4] Дазатиніб розроблений у співпраці компаніями «Bristol-Myers Squibb» та «Otsuka Pharmaceutical Co.»[5][6][7], та схвалений для клінічного використання FDA в 2006 році.[4] Фармакологічні властивостіДазатиніб — синтетичний лікарський засіб, який належить до групи інгібіторів протеїнтирозинкінази. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферменту Bcr-Abl і SRC тирозинкінази. Це призводить до пригнічення проліферації та збільшення апоптозу в чутливих до препарату клітинних лініях, а також у щойно уражених лейкемічних клітинах, у тому числі резистентних до іматинібу.[2][3] Біологічною мішенню іматинібу є білки ABL1, c-kit, LCK, YES1, FYN та PDGF-β.[3][4] Дазатиніб застосовується як самостійний препарат, так і в комбінації з іншими препаратами для лікування чутливих до препарату форм хронічного мієлолейкозу та гострого лімфобластного лейкозу із наявністю філадельфійської хромосоми.[3][4] Хоча дазатиніб ефективніший у застосуванні при різних видах лейкозу, ніж інші препарати групи інгібіторів протеїнтирозинкінази, проте при його застосуванні спостерігається велика кількість побічних ефектів.[2] Дазатиніб має обрамлене застереження щодо можливості виникнення при його застосуванні важкої легеневої гіпертензії, яка частіше виникає за рік після початку прийому препарату.[8] Застосування дазатинібу при вагітності може призвести як до народження дитини із чисельними вадами розвитку, так і до самовільного переривання вагітності або народження мертвої дитини, хоча при довготривалих спостереженнях були випадки народження й здорових немовлят.[1] ФармакокінетикаДазатиніб швидко та повністю всмоктується після перорального застосування. Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 0,5—6 годин після прийому препарату. Дазатиніб майже повністю (на 96 %) зв'язується з білками плазми крові.[3][4] Препарат проходить через гематоенцефалічний бар'єр.[2] Препарат проходить через плацентарний бар'єр, даних за виділення в грудне молоко людини немає. Дазатиніб метаболізується у печінці з утворенням переважно неактивних метаболітів. Виводиться препарат переважно із калом, частково із сечею у вигляді метаболітів, частково у незміненому вигляді. Період напіввиведення дазатинібу становить 3—5 годин, цей час може збільшуватися у хворих із порушенням функції печінки.[3][4] Покази до застосуванняДазатиніб застосовують при хронічному мієлолейкозі (у тому числі при бластному кризі), гострому лімфобластному лейкозі із наявністю філадельфійської хромосоми при резистентності або непереносимості попереднього лікування.[3][4] Побічна діяПри застосуванні дазатинібу побічні ефекти спростерігаються дуже часто. Найчастішими побічними ефектами препарату є затримка рідини, діарея, головний біль, шкірний висип, нудота, блювання, задишка, підвищена втомлюваність, крововиливи. біль у м'язах, біль у животі, гарячка, фебрильна нейтропенія, тромбоцитопенія.[2][3] Іншими побічними ефектами препарату є[3]:
ПротипоказиДазатиніб протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при вагітності та годуванні грудьми, а також у дитячому та підлітковому віці.[3] Форми випускуДазатиніб випускається у вигляді таблеток по 0,02; 0,05; 0,07; 0,08; 0,1 та 0,14 г.[4][9] Примітки
Посилання |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
